Колониальная система консервировала отставание колониальных владений и зависимых стран, обрекала их на прозябание и отсталость. В XVI—XVIII вв. до промышленного переворота колониальная политика сводилась в основном к расхищению местных богатств, рабочей силы, а неэквивалентная торговля с колониями носила исключительно потребительский, примитивный характер. Для первого периода колонизации было характерно почти полное отсутствие какой-либо созидательной деятельности колонизаторов. Даже ирригационное строительство не поддерживалось. Сельское хозяйство разрушалось. Результатом ограбления были голод и смерть миллионов людей. По данным британской Ост-Индской компании, в Бенгалии в начале 70-х годов XVIII в. от голода умерло 10 млн человек, или треть населения.
Установление регулярных экономических связей между метрополиями и колониями привело к изменению организационных форм эксплуатации колоний. Промышленный капитал постепенно добился ликвидации привилегий могущественных торговых компаний. Колонии были подчинены непосредственному контролю государства-метрополии. Однако чисто меркантилистские традиции преобладали до конца XIX в.
По мере развития машинного производства метрополии превращали колониальные владения в рынки сбыта своих товаров. Например, британский экспорт хлопчатобумажных тканей в Индию с 1618 по 1835 гг. увеличился в 65 раз. В середине XIX в. туда направлялась 1/4 экспортируемых тканей. Дешевые промышленные товары западных стран разоряли местное ремесленное производство. Так, Индия, бывшая экспортером хлопчатобумажных тканей, изделий из стекла и металла, превратилась в их импортера, поглощая значительную часть британского экспорта. Колонизаторы ввели дискриминационные внутренние налоги на производство, транспортировку и торговлю товарами местного производства (15—17%), подрывая национальное производство.
Превратив колонии в рынки сбыта товаров метрополий, колонизаторы нарушили органическую связь между ремеслом и земледелием в общине. Разрушение ремесленного производства в городе и деревне не сопровождалось соответствующим увеличением мануфактурной промышленности, а приводило к росту аграрного перенаселения, к консервации и укреплению общинных отношений.
1) Торговий державна криза, яка спричинила державне банкрутство.
2) Голод (неврожайні роки).
5 травня 1789 - скликати Генеральні штати у Версалі.
17 червня - Збори депутатів третьогостану проголосили себе Національними зборами.
9 липня - Установчими зборами.
Підготовка двору до розгону установчих зборів послужила приводом до повстання в Парижі 13 - 14 липня
I ЕТАП Велика Французька Революція 14 липня 1789 - 10 серпня 1792.
Штурмом взята Бастилія. Створенореволюційна сила - Національна гвардія.
1789 26 серпня - Установчі Збориприйняли Декларацію Прав Людини і громадянина.
Але головне питання революції - АГРАРНИЙ.
Велика буржуазія пручалася основній вимозі селян - ліквідації феодальної повинності.
1791 - Установчі Збори виробило КОНСТИТУЦІЮ, яка закріпила режим конституційної монархії і поділ громадян на активних і пасивних, тобто позбавлених виборчих прав.
1791 червень - Спроба короля втекти за кордон - новий поштовх політичної боротьби.
17 липня - За указом Установчих Зборів - розстріл демонстрації на
Марсовому полі, що вимагала відмови короля від влади.
20 квітня 1792 - Війна Франції з Австрією.
10 серпня - Повстання народу в Парижі проти монархії, очолюване Паризької Комуни.
II ЕТАП Великої Французької Революції: 10 серпня 1792 - 2 червня 1793, боротьба між якобінцями і жирондисти.
31 травня - 2 червня 1793 - народне повстання завершилося переходом влади до якобінцям.
III ЕТАП Великої Французької Революції: 2 червня 1793 - 28 липня 1794-Вищий етап революції.
Якобінці пройшли до влади, коли 2 / 3 території Франції були в руках ворогів. Якобінці передали селянам. общинні землі - вирішили аграрне питання.
+1793 26 червня Затверджена НоваКонституція. Але у якобінцівнамічений розкол.
1 794 22.08.1795 - конституція:
- Майновий ценз, 2-х ступінчасті вибори.
- Виборщики - володіння нерухомості + 25 років.
Законодавчий корпус:
- Рада 500
- Законодавча ініціатива
- Рада старійшин.
Виконавча влада
- Директорія 5 чол.
- Вибирав рада 500 зі списку, кіт. складав раду старійшин.
9.11.1799 - переворот - Директорія розпущена, влада - у 3-х консулів.
1802 N - довічний консул з правом помилування, укладення договорів з іноземними державами і праворозпуску палат.
18 травня 1804 - прийнятий органічний senatus consultum.
Франція - республіка, їй управляє N з титулом імператора французів. Цей титул спадковий по низхідній лінії чоловічого потомства.
Гарантією проти свавілля оголошувалася присяга імператора, вірність конкордату - угоди з Папою, по кіт. католицизм - релігіябільшості французів.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
