Поряд із високою культурою землеробства гався великий потяг до мистецьких студій, що засвідчують численні статуетки, виконані в реалістичній манері
Дуже поширювалось виготовлення керамічних виробів побутового призначення: мисок, горщиків, макітер, глечиків, декоративної кераміки та модельок жител.
Нині можна лише будувати припущення, яким саме чином символіка доби неоліту дожила до наших днів, але ми можемо побачити на писанках та у вишивці прадавні знаки, відомі ще трипільцям: розділений на чотири частини ромб (засіяне поле), берегиня, безконечник, спіраль, сварга тощо.
Трипільці мали розвинуте ремісництво: тут працювали майстерні з обробки каменю, кременю, виготовлення посуду, тканин.
На поселеннях трипільців знаходять сотні серпів, відшліфованих працею до дзеркального блиску. Хлібу надавали священного значення. Це увійшло в ментальність місцевого населення і, безперечно, успадковане слов'янами від попередніх поколінь.
