Звичай декорувати людське тіло виник на зорі формування людського суспільства як один з перших проявів його культури. Перші прикраси відомі з середини палеоліту і нараховують 135–100 тис. років[1]. Спочатку оздобою слугували прості частинки Всесвіту, яким приписувалися магічні властивості: квіти, пір'я, дерево, кістка, камінь, малюнки на тілі тощо. Археологічні знахідки з території України вказують, що вже принаймні 20 тис. років тому місцеві жителі володіли мистецтвом різьби по кістці (браслети із ікла мамонта із Мізинської стоянки), та виготовляли намисто із мушель. Між тою далекою добою і сьогоденням простягається період, впродовж якого розмаїття культур народжувалися, розвивалися, згасали, мігрували територією сучасної України, залишаючи за собою унікальні духовні та матеріальні надбання, серед яких, зокрема, і розмаїття прикрас.
Князь Мстислав получил прозвище Великий и это не случайно. Если оценивать его правление в качестве Киевского князя целиком, то можно сказать что оно было весьма успешным. Были конечно и неудачи, но успехов было намного больше, в сравнительно значении.
Заслугой Мстислава Владимировича стало объединение русских земель. Ему удалось, хоть и не долго, но предотвратить межусобную борьбу между князьями и тем самым добиться единства всего государства. Это перемирие было прерван лишь после смерти Мстислав Великого.
При его правления удалось расширить границы Руси путем присоединения новых земель. Это произошло благодаря ряду военных походов на соседние территории и обретение в них побед. Таким образом были разбиты половцы, а их земля стала частью Киевской Руси.
Мстислав и внутреннему развитию страны. При нем был отмечен рост городов.
Самый яркий из этих примеров Новгород и его княжество. Мстиславом было возведено множество церквей. Не маловажным достижением Великого князя была справедливая политика налогообложения. Установленная им подать была не баснословной, а очень разумной и умеренной. Это позволяло крестьянам и феодалам не бедствовать, а успешно вести хозяйство.
Все эти заслуги перед родиной и соотечественниками вызывали глубокое уважение последних к князю Мстиславу.
