Внимательно прочитайте и назовите главную мысль «Слова Тридцать Первого».

Слово Тридцать Первое: четыре причины и четыре порока.

Существует четыре причины восприятию и запоминанию услышанного:

во-первых, нужно утвердиться духовно и быть непреклонным;

во-вторых, слушать советы умных людей со вниманием и открытым сердцем, с готовностью и желанием уяснить смысл сказанного;

в-третьих, вдумчиво, неоднократно про себя повторять эти слова. И закрепить их в памяти;

в-четвертых. следует избегать вредных свойств ума, если даже придется подвергнуться искушениям этими силами, не поддаваться им.

Вредные свойства ума: беспечность, равнодушие, склонность к беспричинному веселью, тяга к мрачным раздумьям и губительным страстям. Вот эти четыре порока разрушить и ум, и талант с историей Казахстана

ответ:Внаслідок укладення Кревської уніїпосилюється вплив литовської знаті усередині новоутвореної державизменшується значення католицизму, його впливу на литовсько-руське населення внаслідок толерантності поляківнадаються та розширюються права і привілеї литовським феодалам, які прийняли католицизмТевтонський орден розпочинає військової дії супроти Польщі

Це послугувало збільшенню впливу польської магнатської та шляхетської верхівки на литовське і руське населення. Останні були вкрай незадоволені умовами унії, оскільки вона зачіпала їх владні інтереси.

унія значною мірою поліпшила міжнародне становище як ВКЛ, так і Польщі.

Объяснение:

Візанті́йська культу́ра — історичний етап розвитку європейської культури епохи Середньовіччя; оригінальна культура, що склалася після розпаду Римської імперії на Західну й Східну. Спадкоємиця культури Стародавньої Греції, що водночас увібрала в себе багато із культур східних народів, що населяли території Візантії. Охоплює собою період існування Візантії від заснування Константинополя в 330 році і до захоплення імперії османами, проте не має чітких хронологічних і територіальних кордонів. До заснування Візантійської імперії зачатки майбутнього її мистецтва формувалися в ранньому християнстві.

Після 1456 року, коли імперію було знищено турками, традиції візантійського мистецтва продовжували своє існування на Русі, на території сучасних Греції, Румунії, Сербії, Грузії, Болгарії.