Відповідь:
Князь—титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях. Споконвічно був спадковим титулом у середовищі аристократії, але з кінця 18 століття став даруватися монархом за вислугу як дворянський титул.
Династія —ряд монархів того самого роду, які заступають один одного на троні шляхом спадкування.
Данина— вид податку, відомий у Середньовічній Європі з часів експансії норманів. Спочатку нерегулярний, а потім регулярний відкуп міст, монастирів або феодалів, що їх примусили сплачувати пірати нормани-вікінги.
Пояснення:
Политические связи Казахского ханства (образованного в сер. XV столетия) с Ногайской Ордой имеют большое научное значение. Взаимоотношения этих двух ведущих стран в регионе влияло на международное положение в Юго-Восточной Европе и Центральной Азии.
Как же развивались отношения ногайцев с казахами в XV–XVI столетиях? После ухода шейбанидов с подвластными им «кочевыми узбеками» с территории нынешней Северной и Центральной части Казахстана в Мавераннахр (начале XVI в.) в восточных землях Дешт-и Кипчака формируется новая политическая обстановка. Кочевья ногайцев и казахов приходят в соприкосновение. Так, используя междоусобную борьбу в Ногайской Орде, казахский хан Хакк-Назар (1538 – 1580 гг.) привлек на свою сторону многих ногайских мурз и присоединил земли по левобережью Яика.[1] В 1568 г. посланный Москвой к ногайцам посланник С. Мальцев отмечал, что «казацкие орды Акназара-царя и Шигая-царевича, и Челыма-царевича, а с ними 20 царевичей приход был в Ногай и бой был».[2] Часть ногайских территорий перешла под власть казахского хана.
