8. Характерная черта экономического развития СССР с конца 1970-х гг. 1) отказ от импорта продовольствия 2) приоритет интенсивных форм экономического развития над экстенсивными 3)ликвидация научно-технического отставания СССР от стран Запада 4) постоянное снижение темпов экономического роста

9. Какие три события из перечисленных относятся к 1970-м гг.? 1) вывод советских войск из Афганистана 2) принятие Конституции СССР 3) первый в мире международный советско-американский полет ко- раблей «Союз-19» и «Аполлон»
1) начало освоения целинных и залежных земель 5) подписание советско-американского договора об ограничении стра- тегических вооружений 6) возведение Берлииской стены

10. Расположите внешиеполитические события в хронологическом порядке. 1) введение советских войск в Афганистаи 2) принятие Программы мира 3) подписание Заключительного акта Хельсинкекого, совещания 4) первый визит советского руководителя в США

11. Установите соответствие между фамилиями деятелей и их деятельностью А) А.Д. Сахаров Б) А.Л. Громыко в) А.Н. Косыгин г) Ю.В. Андропов ДЕЯТЕЛЬНОсть 1) дипломат, министр иностранных дел СССР B 1957 1985 rr. 2) Председатель Совета Министров в 1964 1980 rr. 3) академик, участник правозащитного движения 4) руководитель КГБ,Генеральный секретарь ЦК КПСС в 1982-1984
5) министр обороны СССР

12.Прочтите укажите год, в котором про- изошло указанное в документе событие, ТАСС уполномочен заявить, что партийные и государственные де- ятели Чехословацкой Социалической Республики обратились к Со- ветскому Союзу и другим союзным государствам с об оказании братскому чехословацкому народу неотложной включая по- мощь вооружённым силам <.. Дальнейшее обострение обстановкиЧе- хословакии затрагивает жизненные интересы Советского Союза и других cоциалистических стран Советские воинские подразделения вместе с поинскими подрааделениями названных союзных стран 21 августа вступили на территорию Чехословакии».

Він був волелюбний, чутливий і дуже легко збуджувався. Викладачі, які займалися з Олександром, вважали його то відверто зухвалим, то сповненим щирого послуху. Це пояснювалося дуже просто. Олександр не витримував, коли йому наказували, домагаючись цим його слухняності. На уроках таких учителів він був особливо зухвалим і нахабним. А тим, хто ставився до нього з повагою й розумінням, хто цінував у ньому людину й намагався впливати на нього добром, з Олександром було дуже легко. Хлопчик мав дуже чутливу натуру, схильну як до гніву, так і до щирої любові. Пристрасті іноді просто зводили його з розуму, хоча він усе-таки міг їх контролювати завдяки своїй залізній волі й гордому духу. Чимало своїх рис, зокрема непохитність, уміння опановувати себе, невблаганність, юний Олександр, очевидно, успадкував від своєї матері.

Імовірно, про велич цього хлопчика в майбутньому можна було здогадатися гаючи за ним із дитинства. Він міг бути й невблаганним романтиком, і тверезим раціоналістом, і безнадійно закоханим, і жорстоким ґвалтівником.

Минали роки, Олександр дорослішав. Філіп, його батько, почав відчувати, наскільки холодно до нього ставиться його син. У ньому не відчувалося звичайної синівської прихильності. Швидше за все, це пояснювалося напруженими стосунками між його батьками. Тим більше що Олександр був дуже прив'язаний до матері. Він знав про невірність свого батька, знав, що мати, Олімпіада, ненавидить його, ревнує. Цю жорстокість і перейняв від матері Олександр. До того ж він ще й заздрив своєму батькові, його успіхам. Йому дуже хотілося, щоб у майбутньому йому випала можливість помірятися з власним батьком славою й силами.

Філіп, як міг, намагався знайти спільну мову зі своїм сином, але всі його спроби закінчувалися розчаруванням. Він прекрасно усвідомлював, що вплив матері на Олександра набагато більший, ніж його власний. До того ж йому було відомо, що улюблені вчителі сина Лісімах і Леонід повністю підтримували Олімпіаду. Філіпові не подобалося таке ставлення, і він вирішив, що Олександра може "переробити" тільки справді велика людина. Тому Філіп відправляє Аристотелю на острів Лесбос своє за й незабаром одержує позитивну відповідь.

Согласно легенде, Царь Кекроп основал в Древней Греции город Аттика, а античные боги пожелали назвать его в свою честь. Пытаясь найти правильное решение царь устроил состязание, от участия в котором почти все боги отказались. И только между богиней мудрости Афиной и морским богом Посейдоном произошло своеобразное соревнование. Совет богов постановил, что победу одержит тот, кто сумеет принести больше пользы народу Аттики.Посейдон с трезубца смог извлечь из земли соленую воду, которая забила фонтаном. А богиня Афина воткнула в землю копье, которое тут же превратилось в красавицу-оливу. Мудрые боги, оценив действия обоих претендентов на победу, признали Афину победительницей. Таким образом жители города получили полезное дерево оливу, а царь Кекроп в честь богини-победительницы переименовал город в Афины.