Не знаємо, длячого ставлено сих Бойчукових опришків перед галицкій суд городскій, між тим коли Баюрака і товаришів єго ставлено пять лїт тому назад перед міскій суд станіславівскій а засуд смерти дано до потвердженя власти домініяльній. Можна би думати, що суд городскій, більше вправний до таких річей, умів з обвинених лїпше видобути зізнаня, дізнатись правди, і що з повних та докладно уложених протоколів виведе яснїйшій образ дїяльности обвинених розбійників, нїж би то удалось судовій лаві міщаньскій. Тимчасом противно. Така сама путаниця в укладаню питань, ставленє тих самих питань всїм опришкам, без огляду, чи вина у всїх однакова, чи инша, так caмo, або й ще більше, ба навіть з якимсь завзятєм перебивано тут і там опришкови, коли незавізваний став сам добровільно оповідати від кінця до кінця свою розбишацку карієру. Анї одного разу не знаходимо, щоби суд змагав ся вияснити правду, коли зізнаня одного опришка не згоджували ся з зізнанями другого, або коли котрий попадав в суперечність з самим собою. Бувало й так, що обвинений став виводити сам з себе щось нового, о чім суд не знав, як н. пр. зачав признаватись до якогось розбою, не обнятого жадною точкою в готовім списї питань — а суд перебивав єго оповіданє, не давав єму говорити і переходив до дальшого. Тим і стало ся, що ті протоколи, яко жерело историчне, хоч зовсїм вірне, не дають богато добутку историчного. Баюракови позволила була лава міщаньска хоч виговоритись і списала досить точно єго оповіданє в протоколї, — тут не було і на стілько дотепу і терпеливости.
Объяснение:
Октавиан Август жил в 1 веке до нашей эры и являлся известнейшим древнеримским политическим деятелем и основателем Римской империи. За его политическую карьеру он 13 раз был консулом, а также великим понтификом, был трибуном и в итоге получил титул «отец отечества».
Октавиан Август не был из знатной семьи, но был внучатым племянником Цезарю. После усыновления он автоматически стал в эпицентре политической жизни Рима, был сторонником Цезаря. Вместе с другими цезарианцами даже создал второй триумвират для победы над Марком Брутом и Секстом Помпеем.
Вообще, правление Октавиана характеризуют как «принципат» - он собрал все возможные должности – от обычных до чрезвычайных – и начал управлять Римом. Его считают основателем Римской империи, но официально он ее не устанавливал. Это был лишь прецедент.
Кроме того, за период своего правления он увеличил территорию Рима, присоединил Египет, Иудею, Галатию, Испанию, территорию на Рейне и Дунае.
Он проводил очень активную внешнюю политику. Как не парадоксально, именно это позволило ему развить экономику, заняться освоением провинций и осуществить военную реформу.
Что касается внутренней политики, то он уменьшил влияние сената на политику, и установил культ императора настолько, что один из месяцев, всем нам известного, был переименован в честь него. Да, это август.
Объяснение: