Кого називали клієнтом а кого патроном. До ть будь ласка.

Іконоста́с (іконостав, грец. — образ і місце) — стіна з ікон у храмі східного (візантійського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини церкви. Має «царські» та двоє бічних «дияконських» дверей (воріт). Іконостас стоїть на підвищенні — солеї, за «царськими» воротами має завісу.

Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається пам'яткою Христу, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса.

Ще у Візантії IV–VI століть з'явилися мармурові парапети, що відокремлювали вівтарну частину, в VII столітті вони поступилися місцем темплонам. Однак перегороджувати цілісний інтер'єр храму візантійці вважали недоречним. І тільки у XIV столітті в церквах східних слов'ян виникла багатоярусна стіна з іконами. Колони темплону перетворились у 12 пілястр (символ 12 «стовпів» Церкви — апостолів), поперечні тяги — у тябло (дерев'яний брус вівтарної перегородки для встановлення ікон).

1) В 1879г. Марселино Санс де Саутуола со своей дочкой, случайно обнаружили пещеру Альтимару, в которой были обнаружены эти древние рисунки.
 2)древние люди считали ,что если нарисовать в глубине пещеры зверей, на которых они охотились, то в охота будет удачной.Звери в жизни древних людей были не только пропитанием, но и материалом для одежды и костяных изделий.
 3)Неандертальцы были суеверны и потому они хоронили своих сородичей.(чтобы мертвец не сделал живым ничего плохого или чтобы облегчить умершему загробную жизнь).