Слов’яни були вдачі войовничої, сміливі й жорстокі, а при тому надзвичайно свободолюбні. Вірили в сили природи, але релігія була краще розвинута в західних, аніж східних слов’ян.
Займаючись скотарством і бджільництвом, особливо поширили слов’яни хліборобство й огородництво. Доказ на це - спільні всім слов’янам назви жита, пшениці, ячменю, вівса, проса, льону, конопель, сіна, овочів, ягід, а далі рала, серпа, коси, мотики, лопати, ратая, орання, сіяння, жатви, і т. п. З ремесел знали ткацтво й кушнірство та домашнє майстерство, при якому послугувалися сокирою, долотом і кліщами. Жили селами й оборонялися перед ворогом у городах, що їх обводили окопами. Їх зброєю були лук, стріли, меч. Рахувати вміли до тисячі. Вміли будувати хати з вікнами й дверми, варити мед і виробляти з молока сир та масло. З окрас носили персні та гривні.
Плебеи-население Древнего Рима, права которых были строго ограничены и описаны в законах.
Народный трибун-одно из важнейших и своеобразных римских учреждений.
Рабство-Общественный строй, основанный на рабовладении.
Триумф-Выдающийся, блестящий успех, торжество (в Древнем Риме — торжественная встреча полководца, возвращающегося с победой).
Легионер-Солдат легиона.
Эксплуатация-Извлечение прибыли классом собственников средств производства путём присвоения труда непосредственных производителей, трудящихся.
Удачи!
