азір керек
1)1990 жылы қазан айында болған сандық өзгеріс оның себебі
2)1945 жылы болған сапалық өзгеріс оның себебі
​

Упродовж другої половини XIV - першої половини XV ст. вдосконалювалося землеробство. Поширювалося трипілля. Плуг витісняв у лісові смуги соху й рало. Селяни почали користуватися довгою косою; вирощували переважно жито, ячмінь, овес, пшеницю, гречку, горох тощо. Підвищення цін на м'ясо на європейських ринках спонукало шляхту до розведення у маєтках волів і корів; примножувалося поголів'я свиней. Розвивалися також городництво, садів ництво, бджільництво й рибальство.

Збільшувалася переробка деревини: виготовлялася велика кількість дьогтю, смоли, поташу, ванчосу (тонкі дошки). Розвинутими промислами були солеваріння (у Прикарпатті) та видобування руди (у Волині й Поліссі). Множилися ремесла. Так, на початку XVI ст. у містах налічувалося 150-200 ремісничих спеціальностей. Для регулювання виробництва і захисту власних інтересів ремісники об'єднувалися у самоврядні групи - цехи (спілки), діяльність яких визначалася спеціальними статутами. Їх очолювали старшини (цехмістри), що обиралися з-поміж найвпливо-віших майстрів. Підмайстри й учні у вирішенні цехових справ участі не брали. Перші цехи з'явилися наприкінці XIV ст. у Галичині та Закарпатті. Наприкінці XV ст. у Львові налічувалося вже 14 цехів. З цього часу вони виникають у містах Західного Поділля, Волині та Київщини. Займалися ремеслом і позацехові ремісники, котрих називали партачами.

Збільшення обсягів продукції, що виготовлялася на продаж, сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Однак тут існували різні обмеження (купці були зобов'язані везти свої товари лише визначеними шляхами, зупинятися у містах, які мали право ведення торгівлі, продавати товари на певних умовах тощо). За кордон вивозилися полотно, шапки, хутряні вироби, холодна зброя, ювелірні прикраси, воли, зерно і т. ін. Важливими центрами торгівлі були Львів, Київ та Кам'янець-Подільський.

У другій половині ХІУ-ХУ ст галося пожвавлення еко-номічного життя, з'явилися ремісничі цехи.

Більшість сіл були невеликими. В них існувала сільська громада, що складалася переважно з дворищ (їх утворювали великі родини) або окремих  господарств - димів. Орна земля перебувала у спадковому володінні індивідуальних господарств, а луками, випасами, водоймами спільно користувалися селяни різних дворищ і димів. Очолював громаду виборний отаман; існував ісопнийі суд - суд селянського сходу. Села об'єднувалися у соціально-територіальні осередки -волості, очолювані виборними «старцями». Останні захищали інтереси селян, збирали їх на віча для розв'язання важливих питань волосного життя.

За правовим становищем селяни поділялися на похожих (вільних), котрі мали право відходу від свого володаря, та непохожих (отчичів), позбавлених такого права. До найзаможніших належали служилі селяни - слуги, котрі перебу-вали на службах, за що отримували 1-2 волоки землі й звільнялися від інших повинностей.

Вільними залишалися данники, що виплачували данину державі. Тяглові селяни за користування землею виконували відробіткову повинність (оранка поля, засівання зерна та ін.) зі своїм тяглом (робочою худобою) на користь держави чи землевласника. Серед селянства було чимало збіднілих: сусіди й підсусідки, котрі селилися при дворах заможних селян; коморники, які не мали свого житла і наймали комори; городники, що володіли тільки городами, та халупники, котрі мали лише хати. Упродовж ХІУ-ХУ ст. раби, челядь та холопи перетворювалися на залежних селян.

Селяни виплачували податки й виконували повинності. Основним державним грошовим податком у Литві був податок на військові потреби. Селяни маєтків, які належали великим землевласникам, виплачували податки натурою й грошима. Відбували й державні повинності: споруджували й ремонтували замки, зводили мости, греблі тощо. 

Великое переселение народов – условное название совокупности этнических перемещений в Европе в IV—VII веках, главным образом с периферии Римской империи, инициированное вторжением гуннов с востока в середине IV века н. э.

Титул – почетное звание (например, граф, герцог), наследственное или присваиваемое пожизненно отдельным лицам (обычно дворянам) для подчёркивания их особого, привилегированного положения и требующее соответствующего титулования (сиятельство, высочество и других).

Майордом - старший сановник дворца времён Меровингов.

Феод - наследственное земельное владение сюзереном своему вассалу под условием несения службы (военной, в управлении, в суде и т. д.) или уплаты установленных обычаем взносов.

Феодал - Представитель господствующего класса при феодализме, владелец феода.

7 свободных искусств или семь вольных искусств - круг учебных наук, то есть дисциплин, в эллинистическую эпоху в Греции, Древнем Риме и средневековой Западной Европе.

Верденский раздел - раздел империи Карла Великого в 843 году.

Междоусобные войны - войны внутри страны: между городами или князьями.

Вече - народное собрание в древней и средневековой Руси и во всех народах славянского происхождения для обсуждения общих дел и непосредственного решения насущных вопросов общественной, политической и культурной жизни; одна из исторических форм прямой демократии на территории славянских государств.

Шариат - путь ислама, исламский закон, то есть комплекс предписаний, закреплённых, прежде всего, Кораном и сунной. Именно эти предписания определяют убеждения мусульман, формируют их религиозную совесть и представления о нравственных ценностях. Кроме того, на них основываются нормы, регулирующие поведение мусульман.

Феодальная лестница - иерархия светских феодалов, то есть своеобразная ступенчатая лестница «чинов». На верхней ступеньке располагался король, считавшийся вассалом Бога, ниже – графы и герцоги, вассалы короля, далее бароны, бывшие вассалами герцогов и графов, а в самом низу были вассалы баронов – простые рыцари, не имевшие своих вассалов.

Греческий огонь - горючая смесь, которая использовалась в средневековых войнах.

Мозаика - техника создания изображений и декорирования какой-либо поверхности прикреплением к общей основе кусочков материалов, различающихся по цвету, фактуре, текстуре.

Фреска - разновидность монументального изобразительного искусства, одна из древнейших техник художественной росписи стен водяными красками по сырой штукатурке.

Рыцарь - средневековый дворянский почётный титул в Европе, которое возникло у франков в связи с переходом в VIII веке от народного пешего войска к конному войску вассалов.

Домен - в Средние века часть владений короля либо владения какого-либо феодала, на которых они вели собственное хозяйство.

Миссионеры - осылаемое религиозной организацией, церковью для пропаганды своей религии и обращения иноверных в свою веру.

Датские деньги - поземельный налог в средневековой Англии, введённый в 991 г. для уплаты выкупа датским викингам

Повинности - законодательно закреплённая обязанность по выполнению общественно полезного труда.

Барщина - даровой принудительный труд крестьян на помещичьей земле.

Оброк - принудительный натуральный или денежный сбор с крестьян, взимавшийся помещиком.

Община - самоуправляющаяся организация жителей какой-небудь территориальной единицы.

Замок - здание (или комплекс зданий), сочетающее в себе жилые и оборонительно-фортификационные задачи.

Кольчуга - доспех, сплетённый из железных колец, металлическая сеть для защиты от поражения холодным оружием.

Турнир - военное соревнования рыцарей в средневековой Западной Европе.

Цехи - корпорации ремесленников, имевшие в средневековой Европе крупное экономическое и часто политическое значение.

Подмастерье подручный мастера-ремесленника.

Гильдия - цех, объединение 10—15 человек (ремесленников) одной или схожих профессий или целей.

Ярмарка - регулярные празднично-образовательно-деловые события года, торжища широкого значения, организуемые в традиционно определённом месте.