Характеристика вооруженных сил Италии в конце XIX в. и в начале ХХ вв.

21 апреля 1785 г. Екатерина II издала "Жалованную грамоту дворянству", по которой дворянство стало главным привилегированным сословием империи. Важнейшими преимуществами являлись: право владения землей и крепостными крестьянами, свобода от службы и личных податей, от телесных наказаний, неприкосновенность дворянского достоинства, лишение звания лишь по суду, право создавать губернские и уездные дворянские собрания для избрания ряда чиновников (судей, исправников) , отстаивания своих интересов перед верховной властью, введение родословных дворянских книг. Для доказательства сословных прав в губерниях были заведены родословные дворянские книги, в которые дворянство записывалось по 6 разрядам в зависимости от получения дворянства, древности рода и наличия титула. По переписи 1897 г. дворянство насчитывало около 1800 тыс. чел.

Роки Паді́ння За́хідної Ри́мської імпе́рії — одна з проблем в історіографії Пізньої Античності, в основі якої лежить дослідження причин ліквідації влади імператорів Західної Римської (Гесперійської) імперії. Її дослідження бере свій початок з роботи англійського історика Едварда Гіббона (1776) «Історія занепаду і падіння Римської імперії»

Гесперійський імператор Юлій Майоріан (457—461) зробив останню спробу зміцнити державу. Він намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середнігейх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада. Майоріана було вбито, разом з ним була втрачена остання надія римлян на відновлення імперії.