До ть будь-ласка.Практична робота номер 5. ст247-248 .Дайте вiдповiдi на 2 запитання в кiнцi

Стани

Особливості становища

Привілейований стан

Шляхта

Князі

Найзаможніша частина шляхти, титулована знать, до якої належали нащадки удільних князів. Серед них виділялися:

• «княжата головні» — не підлягали місцевій адміністрації, входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами;

• «княжата-повітовники» — підпорядковувалися місцевій адміністрації, не входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи у складі повітового ополчення

Пани

Заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але відрізнялася давністю роду, спадковим землеволодінням і певними привілеями. Найбагатші пани разом із князями становили групу магнатів — найбільших землевласників

Зем'яни

Середня військово-службова шляхта, залежна від князів і панів, яка здобула шляхетство і право спадкового землеволодіння за військову (боярську) службу; виконували особисту кінну службу з певною кількістю озброєних вершників

Бояри

Дрібні шляхтичі-службовці, що виконували різноманітні доручення, та «панцирні слуги», які особисто відбували військову службу: походили від селян-слуг. Володіли землями за умови виконання своєї служби

Духовенство

Церковні люди

Окремий стан українського суспільства, що становив майже десяту частину населення. Духовенство не підлягало світському суду, у разі потреби його справи розглядалися в спеціальному суді єпископа. Поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів

Непривілейований стан

Міщани

Патриціат

Найзаможніша частина населення міст, яка складалася з найбагатших і впливових купців і ремісників-майстрів

Бюргерства

Середня за рівнем своєї заможності частина міського населення, до якої належали цехові майстри і більшість купецтва

Плебс

Міське поспільство, що становило основу соціальної піраміди міста і складалося з дрібних ремісників і торгівців

Непривілейований стан

Селяни

Слуги

Особисто вільні селяни, які перебували на службі, отримуючи за це земельні наділи і звільняючись від інших повинностей

Данники

Особисто вільні та економічно незалежні селяни, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грошима

Тяглі

Селяни, які не мали власної землі й вели господарство на земельних ділянках, що належали державі або землевласникам; за користування землею вони були забов'язані виконувати відробіткову повинність зі своїм тяглом (робочою худобою). Були як особисто вільними, так і прикріпленими до своїх наділів

1. Які висновки можна зробити, проаналізувавши таблицю?

2. Що нового з’явилось у соціальній структурі порівняно з періодом Київської держави?