в поясненні ⬇️⬇️⬇️
Объяснение:
1. Під кінець Другої світової війни на території Китаю яка була не окупована Японією існувало два уряди: підтримуваний США гомінданівський уряд Чан Кайші в Чунціні і комуністичний уряд Мао Цзедуна у Яньані. Після закінчення Другої світової, проблема двовладдя в країні так і не вирішилася, протиріччя між двома урядами росли. Сполучені Штати Америки намагалися врегулювати цю проблему та об'єднати Китай, але це не призвело до бажаного результату.
Уряд Чан Кайші мав перевагу над урядом Мао Цзедуна, його підтримували США, була перевага в численності та озброєнні армії, тому вони вирішили силою підпорядкувати собі весь Китай. У липня 1946 року почався наступ на комуністів, перші перемоги на фронті змінилися поразками економічне становище погіршувалося, почалася інфляція. Комуністи, суттєво зміцнивши свої сили, розпочали контрнаступ із долини Хуанхе в напрямку до Янцзи. Упродовж 1947-1948 років становище гоміндану суттєво погіршилося, натомість комуністи посилювали свою владу. На прикінці весни 1949 року армія гомінданівців почала розвалюватися, щоб легітимізувати свою владу, комуністи (КПК) скликали в Пекіні 21 вересня 1949 р. Народну політичну консультативну раду яка обрала Центральну народну урядову раду на чолі з Мао Цзедуном. На великому мітингу на площі Тяньаньмень 1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун проголосив створення Китайської Народної Республіки.
2. Після закінчення громадянської війни комуністине правительство зіткнулося з наслідками цієї війни. В той час Китай на 90% був аграрною країною, якій конче була потрібна модернізації. Опираючись на результати першої п'ятирічки Мао Цзедун та його прибічники найшли іб вирішити проблему застарілості обладнання та відсутність кваліфікаційних робітників, опираючись на марксистську теорію — провести колективізацію, також вони відсутність професіалізму підмінити ентузіазмом. Замість сільськогосподарських кооперативів створювались "народні комуни", які об'єднували по 20 тис. селян, в цих комунах все знаряддя та ділянки належали всім порівну, життя селян було жорстко регламентоване. На рахунок промисловості, було вирішено прискорити індустріалізацію, в країні був розгорнутий масовий рух за збільшення виробництва сталі та чавуну.
"Великий стрибок" потерпів крах — промисловість і сільське господарське виробництво скоротилось. Він вважається однією із найбільших соціальних катастроф ХХ ст. від нього, за приблизними підрахунками 20-40 млн осіб.
Здається правильно, хоча можливо не точно. Надіюсь, що допоміг.
Победа в Атлахской битве имеет по крайней мере два глубоких исторических смысла:
1. Главнокомандующий Танской империи Генерал Гау Шиянжи едва живой в этом сражении, и с тех пор нога китайского солдата не ступала на священную казахскую землю. Средняя Азия и Казахстан отстояли свою независимость. Избавившись от китайских завоевателей, наши земли сохранили свою свободу до сегодняшних дней. В противном случае даже неизвестно какой путь могла бы избрать мировая история.
2. Может быть множество толкований, но в любом случае даже при распространении в казахской степи ислама и исчезновений древнетюркской письменной культуры, на смену которой пришло арабское письмо и грамматика, наши народы приобщились к арабской культуре, а через нее и к мировой, став составной ее частью. Тюрки через исламскую (арабскую) культуру смогли выйти на более широкие горизонты, одним из значительных результатов чего явилось появление такого мыслителя мирового масштаба, как великий ученый, философ и поэт Аль-Фараби, прозванный в ученом мире «Вторым учителем» после Аристотеля. Другой крупнейшей фигурой мусульманского ренессанса стал выдающийся ученый-врач, ставший одним из основателей канонов мировой медицины Ибн-Сина (Авиценна). Кроме них появилась целая плеяда великих мыслителей тюркского происхождения Махмуд Кашгари, Юсуп Баласагуни, переводчик и составитель священной книги мусульман, записавший и систематизировавший хадисы (главы) Корана Аль-Бухари, еще при жизни прослывший святым Ахмет Яссауи и многие другие. Большинство выдающихся мыслителей, ученых, поэтов и писателей, одним из которых является великий казахский поэт Абай Кунанбаев, впитали в себе лучшее из арабской культуры, литературы и искусства, на всех на них влияла благодатная аура мусульманского миропонимания. В этом заключается историческая правда. Конечно, арабские завоевания не бесследно для древней тюркской культуры, многое изменили в самой жизни кочевника. Но по здравому рассуждению пользы было больше, чем вреда.
