після його смерті боярство підняло голову і сприяло занепаду Галицько-Волинського князівства. І надалі галицькі бояри відігравали головну роль у житті краю. 1340 року вони отруїли останнього князя Юрія II Болеслава, й аж до 1349 (коли Галицьку Русь загарбав польський король Казимир III Великий) Галицька земля була боярською республікою під протекторатом волинського князя Любарта-Дмитра. Політична сила галицьких бояр ґрунтувалася на їхній економічній могутності: вони мали великі земельні володіння, будували для себе замки (наприклад, Вишня), що не поступалися князівським, мали загони озброєних людей.
С на зерно в Западной Европе привел к появлению в это время фольварка — феодального двора с постройками и зависимыми крестьянами. Полученная продукция шла на продажу, в том числе за границу, что приносило феодалам большие прибыли. Таким образом, складывалась фольварково-барщинная система.Основой фольварочного хозяйства был принудительный труд: земля обрабатывалась крестьянами данной деревни. Возникновение фольварков было попыткой найти средства для сохранения и поддержания определенного материального статуса. Со временем фольварочное хозяйство возникало и там, откуда вывоз зерна за границу был вообще невозможен.Со временем крепли связи между развивающимися центрами Европы и сельскохозяйственными районами балтийского региона.
Объяснение:
