ответ:Економіка Індії в період британського правління (1858–1947) носила колоніальний характер і була, поруч з армією і цивільною адміністрацією, важливим інструментом управління підкореними територіями. Економіка окремих територіальних утворень (президентств, провінцій, «тубільних князівств») мала свою господарську спеціалізацію і не завжди була орієнтована на Загальноіндійський ринок. Британська влада проводили політику стримування національної консолідації різних народів і підтримували територіально-господарську роздробленість колонії. Важливими віхами в розвитку індійської економіки були будівництво залізниць і портів, а також поява фабричного текстильного виробництва.
Нові промислові підприємства з'являлися навколо жвавих портів і вздовж залізничних магістралей. В аграрному секторі впроваджувалися сучасні зрошувальні системи з використанням насосів і високотоварне господарство плантації. У багатьох містах з'являлися електростанції, банки, страхові компанії, відділення пошти і телеграфу, університети, коледжі, видавництва та лікарні
Объяснение:
1) Положение граждан определяется размером их прибыли. От него зависит их права и обязанности. В 594 г. до н. э. архонт Солон разделил населения по имущественному признаку на 4 группы:
Самый богатые граждане - пятисотмерники (с годовым доходом 500 медимнов и более), всадники (с доходом более 300 медимнов) т. е. весьма зажиточных граждан. Зевгиты (с доходом от 200 медимнов). Феты (менее 200 медимнов). Представители первых двух групп служили в коннице, всадники составляли тяжеловооруженную пехоту. Феты во время войны служили в легкой пехоте или гребли на кораблях.
Про древний рим можно найти на фото 9
2) В Афинах господствующее положение принадлежало родовой знати. Высшие правительственные должности занимали аристократы. Высшая власть принадлежала ареопага, что состоял из представителей родовой знати, и 9 архонтам - государственным чиновникам.
Тоже на фото. Житель Древнего Рима (я про плебеев щас) мог выбирать народного трибуна, чтобы обратится к нему с о защите и нарушение его прав.
Коренные Также могли принимать участие в народном собрании и занимать высокие должностные места.
3) Вооружение и тактика римского войска в древнейшие времена существенно не отличались от таковых у греков. Однако сила римской военной организации была в ее исключительной гибкости и при : по ходу войн, которые римлянам приходилось вести, они заимствовали сильные черты армий противника и меняли свою тактику в зависимости от конкретных условий.
