Вследствие чего (назвать причины) Витебская губерния не имела нормальных земских и городских органов самоуправления вплоть до 1912 г.?

Одной из важнейших причин пораже­ния либералов была политика Гладстона в ирландском вопросе. Ирландия остава­лась самой бедной частью Соединённого королевства со слаборазвитой промышлен­ностью, отсталым сельским хозяйством и нищим населением. Население Ирландии с 8 млн человек в середине XIX в. сократи­лось в начале XX в. до 4,4 млн. Политиче­ская жизнь на Изумрудном острове практи­чески замерла после катастрофического голода 1845-1847 гг. и вызванной этим ог­ромной волны эмиграции в Америку.Политическая жизнь в Ирландии начала возрождаться под влиянием Гражданской войны в США, когда бывшие солдаты-ирландцы армии северян попы­тались развернуть вооружённую борьбу за независимость. Участники этого движения, которых называли фениями (по названию героев ирландской ми­фологии), предприняли в 1867 г. неудачную попытку восстания. В 1866—1871 гг. фении неоднократно совершали набеги на Канаду с территории США.Ещё в годы своего первого премьерства Гладстон заявил: «Моя миссия — успокоить Ирландию». Он начал с церковной реформы, освободив католиков-ирландцев от необходимости содержать англиканскую церковь. Земельный акт 1870 г. несколько облегчил по­ложение ирландских арендаторов. Но недовольство в Ирландии за­шло слишком далеко и эти реформы были уже недостаточными. Ирландцы требовали полного самоуправления — гомруля (англ. — своё правление). Как писала тогда одна из газет, «ирландский народ ждёт гомруля так, как ожидают прихода Христа». В парламен­те борьбу за права ирландцев возглавил опытный оратор Ч. С. Парнелл. «Ирландская бригада» в палате общин широко ис­пользовала метод обструкции —бесчисленные многочасовые вы­ступления по самым незначительным, часто не относящимся к теме вопросам. Ирландские депутаты откровенно признавали, что их цель — «не давать англичанам заниматься своими делами».

Змінювалися міста, які ставали центрами культури. поліпшувався благоустрій міст. відбулися значні зміни у забудові населених пунктів. у просторих міських будинках, на освітлених вулицях вирувало нове життя . у центрі міст ставили будинки для державних установ, храмів тощо. вулиці вимощували бруківкою, цеглою, освітлювали газовими ліхтарями. у 80-х роках xix ст. у деяких великих містах з’явилися водопроводи (києві, одесі, харкові). на кінець xix ст. майже всі великі міста мали телефонний зв’язок. основним видом міського транспорту стала конка (транспорт з кінною тягою). у 1892 р. у києві почав діяти перший у росії електричний трамвай. усі ці нововведення позитивно впливали на побут міського населення, поліпшували культуру міст. невід’ємною частиною великих міст стали фабрично-заводські околиці з вузькими забрудненими вулицями, майже не освітлюваними вночі, забудовані промисловими підприємствами, , робітничими халупами і бараками. але і тут де-не-де з’являлися нові будівлі — на робітничих окраїнах будували чайні, магазини, корчми тощо. утім село ще довго жило в занепаді і нужді. багато селян покидали села і йшли в місто, де наймалися на роботу. промислові робітники вносили багато нового у традиційний селянський побут народних мас україни. з’явилися нові звичаї робітничої родини. відбувалися деякі зміни і в побуті села. все частіше у заможних селян з’являлися житлові кам’яні будівлі під залізним дахом, на село проникав одяг міського покрою, гумове взуття, швейна машина тощо. у побуті селян дедалі більше було фабричних товарів, змінювався одяг, сімейні відносини. українські народні традиції збереглися у будівництві жител робітничих селищ. поширеною була мазанка — це фактично варіант селянської хати, що мала сіни і кімнату. піч. стіл, підлога і три вікна були традиційними.