30 листопада (12 грудня) 1917 року в Одесі розповсюдилися чутки про роззброєння українськими військами робітничої червоної гвардії, створеної місцевими більшовиками. Того ж дня 300 червоногвардійців захопили Одеський вокзал і гараж військ Української Народної Республіки з 40 автомобілями. Бунтівники спробували залучити до повстання нейтральні сербські частини, дислоковані в Одесі для війни на Румунському фронті. Виступ підтримали матроси з крейсеру «Алмаз», де знаходився штаб повстанців. Була зроблена спроба захопити штаб Одеського військового округу та Одеської української ради.
Для протидії більшовицьким повстанням Одеська рада залучила загони гайдамаків. Протягом двох днів вони вели бої з червоногвардійцями в центрі міста, а також в районі вокзалу і штабу округу. Гайдамаки завадили повстанцям заволодіти стратегічними об'єктами Одеси. В результаті 1 грудня (13 грудня) 1917 року обидві сторони уклали перемир'я. Для примирення було створено Тимчасовий об'єднаний комітет рад за участі Одеської більшовицької ради і Одеської української ради — по 3 представника від кожної. Також було сформовано Тимчасове революційне бюро з представників Румчероду, штабу Одеського округу, української Ради, комісара Тимчасового уряду[1].
Згодом війська Української Народної Республіки поставили під свій контроль усі важливі об'єкти Одеси.
Объяснение:
Наука в СССР — научные направления, развиваемые учёными из СССР в 1922—1991 годах.
Объяснение:
Наука в СССР была одной из отраслей народного хозяйства[1][2]. В научных организациях работало 0,3 % населения СССР (1 млн человек)[когда?].
Наиболее были развиты технические науки[источник не указан 4012 дней] и естественнонаучные дисциплины[3], имелись значительные достижения и в гуманитарных науках. Научные сотрудники работали как в Академии наук СССР, так и в отраслевых и республиканских академиях в различных предприятиях Министерств. Благодаря высокоразвитой науке (6—7 место в мире по нобелевским лауреатам, 25 % всех научных работников мира[4][5]), на достаточно высоком уровне находились образование[1][5] и здравоохранение[6][7][8][9], впервые в мире построенное на научных основах[10], неоднократно продемонстрировавшее свою эффективность[10] и по многим параметрам считавшееся едва ли не лучшим в мире[11].
В СССР развивались наукоёмкие отрасли промышленности: ядерная энергетика, авиационная промышленность, космонавтика, вычислительная техника.
7 советских учёных в 1950—1970-х годах стали лауреатами Нобелевской премии по физике, 1 по химии и 1 по экономике[12].
