Причины завоеван. и методы .индией

Оводом к обострению русско-турецких отношений послужили события в Польше. Внешняя политика Российской империи с 1760-х годов, под влиянием Никиты Панина, имела своей целью создание «Северного аккорда» — союза северных государств (России, Пруссии, Дании, Швеции и Польши) при поддержке Англии в противовес европейской гегемонии Франции и Австрии [6]. В конце сентября 1763 года в Польше умер король Август III и начались обычные раздоры партий. В выборы короля вмешалась Россия, и в 1764 году был избран её кандидат — Станислав Понятовский. Борьба партий продолжалась и после избрания короля. Россия совместно с Пруссией [7] снова выдвинула вопрос о диссидентах, русские войска были введены в Польшу, и русский посланник в Варшаве князь Репнин настолько энергично защищал интересы своего правительства и диссидентов, что на каждом шагу допускал противозаконные поступки, дошедшие, в конце концов, до ареста более видных и влиятельных членов сейма.

Для противодействия русскому влиянию в 1768 году была образована конфедерация, при поддержке католических держав — Франции и Австрии — вступившая в неудачную борьбу с русскими и польскими правительственными войсками. Оказавшись в затруднительном положении, конфедераты обратились за к Порте. Были собраны драгоценности для подкупа влиятельных лиц в Константинополе. Французское правительство деятельно поддерживало ходатайство поляков и употребляло всевозможные меры, чтобы поссорить Турцию с Россией. Долгое время эта политика не давала результатов. Русский посол в Турции А. М. Обресков заверил султана, что русские войска будут выведены из Польши в феврале 1768 года [8]. Французское правительство было недовольно деятельностью своего посла Верженя и отправило ему в Сен-При, а затем и особого агента Толея. Последний уговорил конфедератов уступить Волынь и Подолию Турции в том случае, если она окажет конфедератам. Это предложение изменило позицию Турции.

У порядку спрощеного позовного провадження, віповідно до ст. 274 ЦПК України, розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК України - малозначними справами є:

справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.

справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

справи про розірвання шлюбу;

справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Розгляд справ у порядку спрощеного провадження