Відмінність відбудовчих процесів була зумовлена різними:
• пріоритетами і метою,
• стартовими умовами,
• шляхами можливостями.
1. Збитки, заподіяні війною Україні, були значно більшими, ніж на Заході.
• Тільки прямі збитки, заподіяні господарству України, становили 285 млрд крб.
• Ця сума в 5 разів перевищувала асигнування УРСР на будівництво нових фабрик, заводів, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС тощо протягом трьох довоєнних п’ятирічок.
• В Україні залишилося лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств, а промислове виробництво становило 26% довоєнного рівня.
• Значно меншими, ніж у нашій республіці, були руйнування промислового потенціалу в країнах Заходу.
• Рівень англійської промисловості вже у 1946 р. досяг 90% показників 1937 р.
• Франція вже 1948 р. досягла довоєнного обсягу промислового, а у 1950 р. — сільськогосподарського виробництва.
2. Відбудова в Україні здійснювалася власними силами, без зовнішньої до а західні країни активно використовували асигнування, що надавали США відповідно до «плану Маршалла».
• Західноєвропейські уряди зробили ставку на залучення іноземного, насамперед американського, капіталу. Західні країни згідно з «планом Маршалла» отримали в 1946-1952 рр. 13,3 млрд доларів.
• СРСР, а під його тиском ще вісім країн Центральної та Південно-Східної Європи відмовилися від участі у цьому плані.
• СРСР спирався на власні ресурси, використовуючи тяжку, ручну в багатьох випадках, працю українського населення. Широко використовували працю в’язнів сталінських концтаборів.
3. Ігнорувався світовий досвід виходу з кризи.
Західні країни розпочинали відбудову в такій послідовності:
• стабілізація національної валюти;
• відбудова доріг, засобів сполучення і засобів зв’язку;
• розвиток сільського господарства та на його основі харчової промисловості;
• розвиток виробництва предметів першої необхідності;
• розвиток важкої промисловості на основі розвитку науки і прогресивних технологій.
У радянській економіці послідовність, методи і пріоритети
були іншими:
• СРСР розпочинав відбудову з розвитку важкої промисловості, куди спрямували основні кошти і трудові ресурси;
• проводилася сувора економія і накопичення фінансів за рахунок сільського господарства, легкої та харчової промисловості;
• задоволення життєвих інтересів трудящих відсувалося на задній план;
• на основі розвитку важкої промисловості держава послідовно проводила політику мілітаризації економіки;
• під час відбудови не брали до уваги екологічних аспектів;
• економіка У країни відбудовувалася не як самостійний замкнений комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи;
• переважала ручна праця;
• кількісні показники переважали над якісними;
• відновлення економіки здійснювалося переважно на екстенсивній основі.
4. У західних країнах процес відбудови відзначався швидшими темпами.
Західні країни довоєнного рівня досягли у 1947-1948 pp. В Україні довоєнного рівня було досягнуто тільки у п’ятій п’ятирічці (1951-1955 pp.).
5. Провідну роль у відбудові в Україні відігравала командна система.
Держава робила ставку на трудовий ентузіазм людей. Широко пропагувався рух передовиків і новаторів, соціалістичні змагання, безплатна ненормована праця. Практикувалися трудові мобілізації робочої сили, примусова праця ув’язнених і військовополонених, праця жінок і підлітків, безплатна праця колгоспників.
6. Широко використовували в Україні репресивно-каральні методи, притаманні тоталітарній системі.
Прикладом може слугувати Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про виселення з Української PCP осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський паразитичний б життя», виданий 21 лютого 1948 р.
7. У паливно-енергетичному балансі перевага у споживанні надавалася вугіллю, а не нафті й газу, як у країнах Заходу. Надзвичайно високими були енергомісткість і металомісткість виробів, тобто вони вимагали багато затрат енергії та металу.
8. Відбудова України, на відміну від країн Заходу, ігнорувала товарно-грошові ринкові відносини, приватну власність, якість і конкурентоспроможність, принцип матеріальної зацікавленості трудящих і механізми їх економічного стимулювання, співпрацю, та інтеграцію з розвиненими країнами світу.
Объяснение:
Модно любой выбрать
1.Загадки египетских пирамид Тайны египетских пирамид уже не одно столетие будоражат умы исследователей и всех тех, кто интересуется Древним Египтом. Особенно много загадок таят три пирамиды, которые расположены в Гизе, неподалеку от нынешнего Каира. На скалистом плоскогорье пустыни они стоят, отбрасывая на песок четкие тени, — три громадных геометрических тела, безупречно правильные четырехгранные пирамиды, которые принято считать гробницами фараонов Хеопса, Хефрена и Микерина. Самую большую из них — пирамиду Хеопса — называют Великой пирамидой…Появилось предположение об уникальности пирамиды Хеопса в ряду прочих памятников Древнего Египта. Его сторонники утверждали, что она построена по воле высшего разума пришельцами из миров с более совершенной, чем на земле, цивилизацией. Предполагалось, что в конструкции пирамиды, ее параметрах зашифрованы древние пророчества, которые впоследствии легли в основу Ветхого Завета, предопределили будущую историю христианства и предрекают второе пришествие Христа.
2.Пирамида хеопса При измерении самой пирамиды Хеопса оказалось, что периметр пирамиды Гизы, разделенный на двойную высоту, дает точное число Пи, с точностью до одной стотысячной. Сумма двух диагоналей египетской пирамиды, выраженных в дюймах, дает число лет, в течение которых северный полюс нашей земли совершает один полный оборот. Объем пирамиды, помноженный на удельный вес камня, из которого она сделана, дает теоретический вес земного шара
3.Как же все таки строились пирамиды? В то время как эксперты сходятся в гипотезе о том, что пирамиды были построены из огромных камней, вырезанных медными инструментами в каменоломнях, методы, использованные для их перемещения и укладки, до сих пор остаются предметами жарких споров. Существует множество экзотических теорий о том, как были построены эти пирамиды. По мнению одних, пирамида Хеопса была построена инопланетянами; по версии других, огромные блоки переносились на свои места при магического кристалла. Подсчёты количества рабочих, вовлечённых в постройку пирамид, сильно разнятся, тем не менее, вполне вероятно, что их возводило как минимум 100 000 человек.
