Образование государств у славянских народов
1.Расселение славянских народов
Издавна в Прибалтике, в Восточной и Европе и в центре Европы жили славяне,которые потом заняли земли на юге и на востоке и стали жить на большой территории. Они образовали три группы –западных, восточных и южных славян.
2. Чем занимались славяне?
Главным их занятием было земледелие, разведение скота и ремесло. В середине первого тысячелетия славяне делились на племена,которые возглавляли князья, но главные вопросы решало вече – собрание племени. У князей имелись дружины, с которых они оборонялись от врагов и нападали на соседей, а для укрепления своей силы соединялись с другими племенами. Из некоторых этих союзов возникли первые государства славян.
3. Государство болгар
Во 2 половине 7 века славяне на дунайских землях были покорены кочевниками, так возникло Болгарское царство, название от кочевников перешло и к славянам. В Болгарском государстве распространилось христианство, ему приходилось воевать с Византией. Но в 11 веке Византия стала разрушать Болгарское государство, которое лишилось независимости.
4 Создание Великоморавской державы
Эта держава возникла в 9 веке у западных славян, сначала она подчинялась франкам, а потом Германии. Сначала князья платили Германии дань, а после стали бороться с ней и стали союзничать с Византией. Чтобы немецкое духовенство не влияло на церковь, ей требовалось миссионеров на славянском языке. Болгарские монахи Кирилл и Мефодий стали просветителями. Они стали миссионерами в этой державе, создали славянскую письменность. Были открыты храмы, школа, церковь. После смерти братьев их учеников преследовали. Ученики переехали в Болгарию, откуда письменность перешла и на территорию Руси.
В результате борьбы с Германией держава ослабла и произошел её распад.
5. Образование государств у славян
В конце 9 века восточные славяне создали Древнерусское государство.На месте распавшейся Великоморавской державы образовалось Чешское государство.В 10 веке польский князь Мешко подчинил племена, так начиналось Польское государство. Болеслав 1 завершил объединение Польши. Болеслав 1 вел войны, был даже провозглашен королем, позднее Польша стала феодальной, раздробленной страной.
Объяснение:
Поява того чи іншого історичного явища зумовлена, як правило, сумарною дією чинників двох категорій (межа між якими досить умовна), тих, що роблять виникнення цього явища „можливим, та тих, які зумовлюють його необхідність. Чинниками, що робили можливими появу та формування козацтва, були:
1) існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для життєдіяльності умовами в порубіжжі між хліборобською та кочовою цивілізаціями;
2) досвід освоєння південних територій уходниками, добичниками, бродниками та ін;
3) природне прагнення людей до міграції в пошуках кращого, до самозбереження, самоствердження і самореалізації.
Необхідність виникнення козацтва зумовлена:
1) зростанням великого феодального землеволодіння, що розпочалося з XV ст. і підштовхнуло процес господарського освоєння та колонізації нових земель;
2) посиленням феодальної експлуатації, прогресуючим закріпаченням, наростанням релігійного та національного гніту;
3) зростанням зовнішньої загрози, нагальною потребою захисту від нападів турків і татар.
+Козацтво сформувалося на стику землеробської та кочової цивілізацій між слов'янським та тюркським етнічними масивами, між християнством та магометанством. Показово, що турки називали запорожців буткалами, тобто змішаним народом. У козацький побут органічно ввійшли тюркські слова (кіш, осавул, булава, бунчук, барабан, табір, майдан тощо), татарські озброєння (крива шабля), одяг і звичаї (шаровари, оселедець тощо). У Тому термін «протистояння», поширений в історичній літературі, не зовсім точно відображає характер тих умов, за яких відбувалося формування козацтва. Цей маргінальний населення зростав на ґрунті взаємодії, взаємовпливу та пошуку компромісу між кочовою, та хліборобською цивілізаціями.
