Очень хорошие бойцы: воинственные и храбрые, составляли костяк римской армии. Даже терпя неоднократные поражения, они не охладевали и вновь развязывали войны с соседями.
А кроме того, эти хитрецы - римляне - додумались до того, что если они сами не в состоянии победить ни одно из тех государств, что существовали в то время, то почему бы не стравить их между собой, обещая поддержку и тому и другому? Пусть вымотаются в войнах как следует, а там и они подоспеют и возьмут их практически голыми руками.
Именно тогда знаменитая фраза: "Разделяй и властвуй" и стала правилом Рима.
У 1894—1895 рр. відбулася японо-китайська війна, у результаті якої Японія захопила ряд китайських територій (острів Тайвань і острови Пенху).
У 1898 р. спалахнула американо-іспанська війна — перша війна за переділ світу.
У 1899—1902 рр. відбулася англо-бурська війна, у результаті якої Велика Британія захопила дві бурські держави в Південній Африці — Трансвааль і Оранжеву республіку.
У 1904—1905 рр. відбулася російсько-японська війна. У результаті Японія отримала південну частину російського острова Сахалін, а також території, орендовані Росією в Північно-Східному Китаї.
Восени 1905 р. Японія нав’язала протекторат Кореї (у 1910 р. Корея стала японською колонією).
У 1905—1906 рр. виникла перша марокканська криза — гострий конфлікт між Німеччиною, Великою Британією та Францією за панування в Марокко.
У січні 1906 р. конференція фактично визнала незалежність Марокко, але насправді вплив продовжували зберігати Франція та Іспанія. У підсумку Німеччина нічого не отримала.
У 1908 р. виникла боснійська криза. Австро-Угорщина приєднала до себе давно окуповані її військами Боснію і Герцеговину.
У 1911 р. виникла друга марокканська криза. У Марокко спалахнуло повстання проти султана.
У 1911—1912 рр. відбулася італо-турецька (тріполітанська) війна.
У 1912—1913 рр. відбулися дві балканські війни, які не розв’язали проблеми Балканії
