1. Исторической основой произведения является:
Б. Отечественная война 1812 года;
2. О Бородинском сражении рассказывает:
В. Старый солдат.
3. Герой стихотворения (рассказчик) служил в :
А. Артиллерии;
4. Кому принадлежат слова:
«Ребята! Не Москва ль за нами?
Умремте ж под Москвой,
Как наши братья умирали…»:
В. Полковнику.
5. В строках: «Да, были люди в наше время, не то, что нынешнее племя: богатыри – не вы…» - используется:
Б. Антитеза;
6. Какое настроение царит в русской армии перед боем:
Б. Солдаты готовятся к бою;
7. Изображение боя представляет собой:
А. Описание;
8. В строках: «…носились знамена, как тени», «… земля тряслась, как наши груди», «… французы двинулись, как тучи» - автор прибегает к :
А. Метафоре;
9. Стиль речи, к которому можно отнести фразы: «скажи-ка, дядя», «у наших ушки на макушке», «постой-ка брат мусью»:
А. Художественный;
10. На следующий день после Бородинского сражения русские солдаты были готовы:
Б. Продлить бой;
На заході Галицько-волинська Русь була форпостом східнослов'янської духовності. Різні сфери її культури, зокрема такі як освіта, мистецтво, філософія, література, розвивалися під впливом західної та східної культур. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов'ян в Угорщину і держави Центральної Європи. У той же час Галицько-Волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів; засвоєні духовні і матеріальні цінності передавались іншим землям Стародавньої Русі. Але основа культури Галицько-волинського князівства була українська, спільна з іншими князівствами Стародавньої Русі.
Князівські міжусобиці та напади різних завойовників впливали на культуру Галицько-Волинського князівства, але не змогли призупинити розвитку культурного процесу. Ґрунтуючись на принципах єдності культури старокиївської держави, культура західного князівства продовжувала розвиватись в умовах феодальної роздрібненості, втілюючи ідею єдності давньоукраїнських земель.
За своїм ідейним змістом та художніми якостями ця культура була на рівні культур середньовічної Європи, а в окремих випадках перевищувала їх. Цим самим вона сприяла закріпленню історичних традицій Київської Русі, примножувала багатющу скарбницю традицій української культури.
