Завоевание Англии началось с победы нормандцев в битве при Гастингсе в 1066 году, после чего герцог Вильгельм стал королём Англии. Окончательно завоевание завершилось подчинением местной феодальной знати новому королю к 1070—1075 годам[1]. В результате завоевания в Англию были перенесены классические формы феодализма и военно-ленной системы, создано централизованное государство с сильной королевской властью. Резко усилилась ориентация страны на континентальную Европу и её вовлечённость в европейскую политику, а традиционные связи со Скандинавией ослабли[2]. Завоевание оказало также значительное влияние на развитие английской культуры и языка. В результате адаптации северофранцузских государственных и социальных институтов к англосаксонской правовой традиции сформировалась система англо-нормандской монархии, просуществовавшая до середины XII века, которая легла в основу средневекового английского государства[3].
Объяснение:
Росі́йська імпе́рія (рос. дореф. Россійская Имперія, рос. Российская империя) — історична держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, з подальшою безперервною експансією на суміжні країни та території. Цю назву вона отримала в процесі петровських реформ 1708–1721 років, відомих також як «прорубування вікна в Європу». Під час проголошення імперії первинна назва звучала як «Всеросійська імперія», що було засвідчено документами «правлячого Сенату» в 1721 році. Держава проіснувала до Лютневої революції 1917 року.
Правонаступницею Всеросійської імперії стала Російська республіка, а потім РРФСР[джерело?] та частково СРСР
