Для истории музыки огромное значение имели различные итальянские стихи Петрарки — мадригалы, секстины, канцоны, сонеты. Впервые их положили в основу своих светских сочинений (преимущественно мадригалов) уже композиторы XIV века (Ars nova). Особенно интенсивно стихи Петрарки озвучивали мадригалисты XVI — начала XVII веков, среди которых Адриан Вилларт, Киприан де Роре, Лука Маренцио, Клаудио Монтеверди. С окончанием эпохи Возрождения интерес музыкантов к Петрарке угас, но с новой силой разгорелся у романтиков XIX века (песни Ф. Шуберта, фортепианные «Сонеты Петрарки» Ф. Листа). Изредка к ним обращались композиторы и в XX веке (А. Шёнберг. 4-я часть Серенады, op. 24 на текст сонета Петрарки). Два сонета Петрарки в переводе Е.М.Солоновича (IX,XVII) включает в себя сольный альбом Хелависы «Леопард в городе», вышедший в 2009 году.
Нацистська кіноіндустрія щороку випускала на екрани близько 100 стрічок, які вихваляли диктатуру. 2. Внутрішня політика режиму . Прийшовши до влади, А. Гітлер не став ворогувати з традиційними елітами й перебудовував державне управління обережно й не завжди вдало. ... Щоправда, в державному й партійному управлінні не було схематичної чіткості й фюрер залишав за собою право призначати на посади і знімати з них будь-кого і будь-коли без жодних пояснень. Найближчі соратники Гітлера ніколи так і не змогли згуртуватися в партійну бюрократію. А. Гітлер, людина, яка для жодної людини не була особистим другом, не просто очолював усіх, він був над усіма.
Объяснение:
