Алы при
принципі
протестанттык діни лім
A) гуманизм
В) протестантизм
С) кальвинизм
Д) тоталитаризм
E) брахманизм
5.Римдік католицизм және Шығыс Ортодоксалдық шіркеумен бірге христиан
әлемінің басты бөлімшелерінің бірі болып табылады:
A) гуманизм
В) протестантизм
С) кальвинизм
Д) вандализм
E) индуизм
6.Бір орталықтан басқарылатын, қатал тәртіпке негізделген, басшыларға сөзсіз
діни ұйым.
A) гуманизм
В) протестантизм
С) кальвинизм
д) иезуттiк орден
E) реформация
7.XVI-XVII ғасырлардағы Еуропаны қамтыған реформация қозғалысына қарсы
A) гуманизм​

В 907 году был предпринят общерусский поход на Константинополь. В отличие от неудачного набега, совершённого Аскольдом и Диром в 860 году, когда шторм разбил русские ладьи, поход Олега имел политико-экономическое значение. Это был военный поход и дипломатическое посольство одновременно. Набег Аскольда и Дира в этом смысле был походом без посольства, и наоборот посольство 838 г было посольством не подтверждённым военной силой. Олег подошёл к Константинополю с 2000 ладей по 40 воинов в каждой. Если кому-то покажется, что 80 тысяч войска это чрезмерно для средних веков, то советуем всё-таки здраво оценить силу противника - Византии, несокрушимо стоящей уже свыше 500 лет. известны многочисленные исследования Дельбрюка и его последователей о возможных размерах средневековых войск на основе необходимого количества провианта, фуража, конского ремонта, пропускных дорог и т. п. Единственным строго логичным выводом из этих работ является невозможность средневековой армии, хоть сколько-нибудь превышающей рыцарский отряд, вообще. А рыцарский отряд не решать государственных задач по своей ударной силе. Следовательно межгосударственных войн быть не может, а они нам известны.

В процесі еволюції європейського суспільства й культури, постало таке явище як лицарський турнір. Дослідники припускають, що батьківщиною лицарського турніру – була Франція. Перші його описи, ми можемо простежити у хроніках, які датуються 875 р. Від цього часу аж до XII ст. – тривав період становлення і закидання ідейних основ. Основними ідеями, які проявлялися у турнірах були ідеї індивідуальної вартості, воєнного подвигу, сакральних норм ведення битви та концепція аскетизму військового життя.

«Золота доба» лицарського турніру припадає на час з 1250 р. І протягом усього XIV ст. Велика хвиля турнірів кінця XIV ст. – була ознакою занепаду лицарства. Змінюється воєнна тактика, а з нею відпадає потреба у лицарстві. І турнір, як вид спортивного шляхетного змагання – поступово втрачає свої первинні особливості. Він переходить у світ символічних ігор.

395px-Codex_Manesse_Ulrich_von_Liechtenstein

Ульріх фон Ліхтенштейн. Маннеський кодекс.

В часи свого розквіту, турнір мав цілий складний механізм проведення. Для нас, важливою є його спортивна ділянка. Починаючи говорити про неї, нам варто розпочати з визначення – що ж таке «лицарський турнір». Отже, турнірами називали воєнні змагання, які відбувалися на особливо налаштованій арені, оточеній місцем для гачів. Зазвичай турніри у Західній Європі відбувалися у зв’язку з великими подіями загальнодержавного характеру, наприклад коли одружувалися королі або укладали мир. Про турнір оголошували герольди, які мандрували містами і замками. Людиною, що скликала турнір, обов’язково мав бути король або дуже знатний вельможа. Проведення боїв передбачало побудову арени. Для цього вибирали рівну місцевість біля міста. Напередодні змагань існував звичай, що лицар проводив ніч у церкві молячись. Наступного ранку був перший день турніру. Шлях на арену відкривали герольди. Вони несли жезл миру. Особа герольда вважалася недоторканою. За герольдами йшов герольд-майстер. Його супроводжували маршали, зброєносці і пажі. Герольд-майстер виголошував промову, коли всі зайняли свої місця, в якій окреслював правила турніру.

dd1058e6afe6428fd8c65b406f0bbd98

Варто відзначити, що в процесі розвитку турнірів склалися основні правила серед яких можна виділити заборону завдавати удари гострим кінцем і по лицю. На турнірах бої на смерть строго заборонялися, хоча в пізніші часи з’явився виклик на смертний бій. Зазвичай, він відбувався між лицарями з різних країн.