Объяснение:
Ві́льні мисте́цтва (лат. artēs līberālēs) — термін, який спочатку означав навчальні дисципліни, спрямовані на надання загальних знань та інтелектуальних вмінь, на відміну від спеціальних професійних навичок.
Межі, охоплювані вільними мистецтвами, змінювались разом із суспільством. Спочатку стосуючись переважно античності, із розвитком науки в епоху тництва, вони включили її.
В історії освіти, сім вільних мистецтв складались з двох груп дисциплін — тривіума та квадривіума, які викладалися на додаток до теології, канонічного права та медицини[1]. Тривіум включав граматику, риторику й діалектику (логіку); квадривіум — арифметику, геометрію, астрономію й музику.
У сучасних коледжах та університетах термін «вільні мистецтва» означає неспеціальну, непрофесійну освіту, до якої належать: вивчення літератури, мов, філософії, історії, математики, а також науки як основи загальної освіти
Герцоги и графы имели право управления на местах. По иерархии звание герцог выше, чем граф. Графы назначались королем для управления определенной областью. Графы был наместниками и представителями короля. У себя в графстве графы имели такую же власть, какая принадлежала королю во всем королевстве. Герцог - это знатный человек, владеющий крупной земельной собственностью. Они управляли своими землями практически независимо от короля, сами назначали графов. Герцоги не всегда отдавали доходы в королевскую казну, и по количеству и богатству владений не уступали королю. Поэтому Карл боялся самостоятельности герцогов, т.к. к их неповиновение могло привести к раздробленности.
Объяснение:
