Приведите примеры,сведетельствующие об использовании научных знаний в России в 17 в.​

Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.

1. сельское хозяйство развивалось, в основном, экстенсивно - за счет освоения малонаселенных земель в новороссии. для привлечения сюда населения правительство выделяло участки по 60  десятин всем желающим, за исключением крепостных. постепенно внедрялись новые культуры: подсолнечник (в основном на украине) и картофель. однако даже в конце xviii  в. картофель был еще мало распространен. в нечерноземной полосе страны организация собственного земледельческого хозяйства была помещикам невыгодна. поэтому здесь преобладал денежный оброк. 2. в российской промышленности во второй половине xviii  в. произошли большие изменения. число мануфактур выросло до 1200. увеличилась выплавка чугуна. успешно развивались парусно-полотняные и суконные мануфактуры. быстрый рост производства объяснялся спросом со стороны российской казны и европейских стран.в металлургии господствовали уральские заводы. старые олонецкий и тульско-каширский металлургические районы пришли в упадок. в легкой промышленности происходило становление новых центров. сукноделие развивалось на юге, где традиционно разводили овец, полотняные заводы строились в льноводческих районах: под смоленском, псковом, новгородом. уральские промышленники вышли из положения - у них уже были десятки тысяч крепостных, которых можно было использовать и на вновь строящихся заводах. а мануфактуристам, открывавшим новые шелковые, стекольные, бумажные и другие предприятия, пришлось набирать рабочих по вольному найму. вскоре оказалось, что наемные рабочие работают лучше. 3. значительно расширилась внешняя торговля. вывозилось в основном сельскохозяйственное сырье: лен, пенька, пакля. но рос и экспорт промышленных изделий: льняных тканей, парусного полотна и особенно железа. россия становилась также крупным экспортером зерна.ввозились сахар, шерстяные и хлопчатобумажные ткани, металлы, предметы роскоши. таможенный тариф 1767  г. совсем запретил ввоз товаров, производившихся в достаточном количестве в самой россии. напротив, сырье для промышленности облагалось низкими пошлинами.