Казахско-джунгарские войны — серия военных действий между казахскими жузами и Джунгарским ханством, продлившаяся с XVII до середины XVIII века. Стратегической целью джунгар являлось увеличение территорий для кочевья путём присоединения соседних земель Казахского ханства[4]. Джунгары представляли военную опасность не только для казахов, но и для Средней и Центральной Азии, а также для Российской империи[источник не указан 1689 дней]. Впоследствии Джунгарию ослабили междоусобные войны, конец Джунгарскому ханству положила Третья ойратско-маньчжурская война (1755—1759) с китайской империей Цин.
Казахско-джунгарские войны
Дата
1643—1755
Место
Казахское ханство
Итог
Аннексия Джунгарского ханства империей Цин:
Присоединение Джунгарии к империи Цин.
Присоединение среднего и младшего жуза к Российской империи[1][2][3].
Противники
Казахское ханство
Казахские жузы
Джунгарское ханство
Командующие
Жангир хан
Абулхайр хан
Кабанбай батыр
Абылай хан
Богенбай батыр
Эрдэни-Батур
Галдан-Бошогту
Цэван-Рабдан
Галдан-Цэрэн
Бересте́йська у́нія — церковна угода, підписана у 1596 р, згідно з якою більшість ієрархів Київської митрополії на чолі з Митрополитом Київським вийшли з-під канонічної підлеглості Константинопольському патріархату та приєднались до Римо-католицької церкви. Ухвалене на соборі в Бересті рішення передбачало утворення Руської унійної церкви, згодом названої греко-католицькою, котра визнавала верховенство Папи Римського та приймала католицьке віровчення, але зберігала візантійську обрядовість, власні адміністративні структури, канонічний правопорядок та духовно-культурну спадщину.
