в целях обеспечения безопасности прохождения караванов через казахскую степь правительство россии в 1803 г. разрешило купцам содержать вооруженные отряды. в первой половине xix в. в торговле со средней азией из всех городов, контролируемых россией не было равного петропавловску в первой половине xix в. происходит постепенное приспособление хозяйства казахстана к россии.
усиливая политическое дробление среднего жуза, правительство назначило в 1815 г. второго хана букея.
положение после смерти хана букея в 1817 г. и уали-хана в 1819 г. царизмом было использовано для ликвидации ханской власти в среднем жузе. после смерти хана букея и уали-хана новые ханы в среднем жузе не утверждались.
под руководством сибирского генерал-губернатора сперанского в 1822 г. был разработан «устав о сибирских киргизах». ликвидация традиционной казахской политической системы, изменение судебного на северо-востоке казахстана было главной целью «устава о сибирских киргизах» 1822 г.
по «уставу о сибирских киргизах» 1822 г. в среднем жузе был ликвидирован институт ханской власти. территория жуза вошла в состав западно-сибирского генерал-губернаторства с центром в городе омск. средний жуз был поделен на административные единицы: аул, волость, округ, и составляла «область сибирских киргизов».
по «уставу о сибирских киргизах» 1822 г.:
- руководство округом передавалось старшему султану, который избирался только султанами;
- по наследству переходила власть волостного султана;
- через девять лет службы (3 срока) на дворянское звание мог рассчитывать старший султан;
- все султаны не избранные на должности сохраняли свое наследственное звание, но без права вмешательства в ;
- судебные дела делились на три категории - уголовные, исковые, по жалобам на ;
- уголовные дела рассматривались на основании законов российской империи;
- караванная торговля между россией и казахстаном не облагалась пошлиной;
- в казахской степи запрещалась продажа вина.
Відповідь:
Конститу́ція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 5 квітня 1710 року. Повинен був бути ратифікований шведським королем Карлом XII, в разі його перемоги в Північній війні. Написаний латиною і староукраїнською мовою. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. Була чинною чотири роки, коли Пилип Орлик і Військо Запорозьке боролися за землі Гетьманщини. Збережено документ староукраїнською мовою в Москві та латиною у Швеції. Історія створенняПісля поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від московської армії. Тут, не витримавши великих потрясінь року, помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик. При його обранні на раді старшин було прийнято документ, що визначав права і обов'язки гетьмана. Так як попередні документи такого призначення попередніх виборів не збереглися, а цей документ супроводив вибори гетьмана декілька століть і є звичаєвим правом «Країни Козаків — України», то Договір-Конституція Пилипа Орлика є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією.
Таким чином, конституцію було прийнято 5 (16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер (османська назва — Бендери, нині це територія Молдови). Тому її інколи називають ще Бендерською конституцією.
Пояснення:
