Державний устрій і політичне життя Сполучених Штатів Америки. Політичне згуртування Сполучених Штатів збіглося в часі із завершенням індустріального дозрівання країни. США жили за Конституцією 1787 р., яка врівноважувала сильну федеральну владу й автономію штатів.
Законодавча влада належала Конгресу, який складався з двох палат. Палата представників обиралася населенням штатів, а членів Сенату обирали парламенти штатів. Палата представників і Сенат мали рівні права.
Головою виконавчої влади був президент, який обирався загальним голосуванням в усіх штатах. Президент обирався на 4-річний термін, але міг бути переобраний. Він був главою держави й уряду; президенту доручалося верховне командування збройними силами.
Для усунення президента від влади конституція вимагала обґрунтованого звинувачення в державній зраді, хабарництві та інших тяжких злочинах. Це правило застосовувалося й до міністрів уряду.
Третьою гілкою влади в США був суд. Паралельно із судами штатів діяла й федеральна судова система, що складалася з районних та окружних судів.
Конгрес надавав Верховному суду право скасовувати будь-який закон, який порушував конституцію. Верховний суд також міг видавати накази, обов'язкові для органів виконавчої влади, включаючи президента й міністрів.
Американці непохитно вірили в перевагу республіканської форми правління, досконалість федерального устрою своєї держави, а також у «винятковість американця». Вони були єдині в тому, що місія Сполучених Штатів полягає в поширенні американського досвіду на інші народи.
