Объяснение:
Август (лат. Imperator Caesar Divi filius Augustus, також Октавіа́н А́вгуст (лат. Octavianus Augustus; 23 вересня 63 до н. е. — 19 серпня 14 н. е.) — римський державний і військовий керівник, могутніший імператор Римської імперії, контролював Римську імперію з 27 року до н. е. і до своєї смерті в 14 році н. е. Племінник і спадкоємець Гая Юлія Цезаря. Колись словом "август" називали тільки те, що мало божественне походження. Привласнивши собі цей титул, імператор фактично дорівняв свою владу до божественної, пізніше на його честь у деяких мовах було названо восьмий місяць року. Саме на цей час правління Августа припадає народження Ісуса Христа.
Август — засновник юліансько-клавдіанської династії. Відзначився перемогою в 31 до н. е. при Акції над римським полководцем Марком Антонієм і єгипетською царицею Клеопатрою, завершив громадянські війни (43—31 до н. е.), що почалися після смерті Цезаря. Зосередив у своїх руках диктаторську владу, зберігши традиційні республіканські установи, започаткувавши нову форму суспільного устрою «принципат». Пізніше термін «Август» (з латині звеличений богами) набув значення титулу імператора. Час правління Августа вважається золотим віком римської літератури і мистецтва (Вергілій, Горацій, Овідій, Тит Лівій та ін.). Вважається одним з найефективніших і найсуперечливіших лідерів людської історії.
. Залесский край в VII – начале XII в
На северо-восток от Днепра, между верхней Волгой, Окой и Двиной тянулись дремучие леса. Коренными жителями Залесского края являлись финно-угорские племена – мурома, меря, весь. В VII – VIII вв. здесь стали расселяться восточные славяне. Славянская колонизация VIII – начала XI в. проходила мирно. Возникли города. Старшим городом считался Ростов, за ним шел Суздаль.
Подъем Ростово-Суздальской земли начался в конце XI в., когда на северо-восток хлынули южнорусские беженцы. Первый удельный князь Залесской земли Владимир Мономах сидел в Ростове. При нем выросли новые города – Владимир-на-Клязьме и Переяславль-Залесский.
2. Княжение Юрия Долгорукого
Внешняя политика суздальских князей. Дело Мономаха по укреплению края продолжил его сын Юрий, княживший на северо-востоке в 1125 – 1157 гг. Особенно вырос при нем Суздаль, который Юрий сделал своей столицей (жителей княжества после этого стали звать суздалъца-ми). Княжеская резиденция с дворцом и церковью Бориса и Глеба находилась в 5 км от Суздаля, в селе Кидекше, расположенном при впадении реки Каменки в Нерль. Место это почиталось святым, так как Борис Ростовский и Глеб Муромский останавливались здесь по пути в Киев.
Суздальский князь активно вмешивался в дела соседей, за что был прозван Долгоруким. При Юрии сложились основные направления суздальской внешней политики. Их было три: отношения с Волжской Булгарией, с Новгородом и с Киевом. Булгары пытались препятствовать русской торговле на Волге, поэтому суздальские князья часто воевали с ними.