1. Про кого йдеться в уривку
«… Чернігівський полковник, був людиною енергійною, палким прибічником української автономії. Не дарма цар говорив, що «він небезпечніший за Мазепу». Згуртував навколо себе старшинську опозицію, розпочав судову реформу, розгорнув боротьбу з хабарництвом. Він звертався зі скаргами у сенат на порушення Малоросійською колегією українських законів і традицій, наполягав дозволити провести вибори нового гетьмана…»
А) П. Полуботок
Б) І. Скоропадський
В) П. Рум’янцев
2. Які архітектурні стилі переважали на українських землях у другій половині ХVІІ ст.? (3 варіанти)
А) конструктивізм
Б) готика
В) барокко
Г) рококо
Д) класицизм
3. Хто був обраним гетьманом Лівобережної України після переходу І. Мазепи на бік шведського короля ХІІ?
А) І. Скоропадський
Б) П. Полуботок
В) Д. Апостол
4. Останньою Запорозькою Січчю була…?
А) Чортомлинська Січ
Б) Олешківська Січ
В) Нова Січ
5. Позначте правильну дату знищення Січі
А) 4 червня 1775 р.
Б) 4 липня 1776 р.
В) 4 травня 1777 р.
6. У якому регіоні діяли опришки?
А) У криму
Б) На Слобожанщині
В) В Карпатах
7. Хто такі гайдамаки?
А) селяни втікачі, що об’єдналися у ватаги з метою помститися магнатам та шляхті за гноблення.
Б) збройні повстанці, які боролися проти національного гноблення у Східній Європі та Азії.
В) прихильники поміркованої течії гуситського руху
8. Про що йдеться мова? «Вона складалася з 6 російських офіцерів. Очолював її бригадир П. Вельямінов. Проіснувала вона з 1772 по 1775 рр.
А) ІІ Малоросійська колегія
Б) І Малоросійська колегія
В) Правління гетьманського уряду
9. Співвіднесіть особу і рід діяльності
Музика філософія архітектура
Григорій
Сковорода   
Артем Ведель   
Степан Ковнір   
10. Укажіть ім’я останнього гетьмана України призначений царицею Єлизаветою Петрівною
А) П. Калнишевський
Б) П. Полуботок
В) К. Розумовський
11. Після зруйнування Січі значна частина козаків подалась на володіння
А) турків
Б) росіян
В) поляків
12. Що стало причиною народним повстанням що увійшло в історію під назвою Коліївщина?
А) Ліквідація Запорізької Січі
Б) Перший поділ Польщі
В) Барська конференція

1. после кончины И.Грозного, начались внутренние распи за власть, на престол взошел сын И.Г. Федор, но фактичечки страной управлял Борис Годунов, но его политика была встречена недовольством масс. также смуту произвело появление на арене Лжедмитрия1, который успел править 1 год, после его убили.
2. Лжедмитрий подтвердил крепостническое законодательство, чем вызвал недовольство крестьян.
3. Лжедмитрий действовал слишком самостоятельно, чем не оправдал надежд Бояр, которые его переизбрали. 17 мая 1606 г. бояре ввели народ в Кремль с криками “Поляки бьют бояр и государя”, а в итоге убит был Лжедмитрий.

Восстание декабристов не могло привести к победе прежде всего потому, что они сознательно отстраняли народ от участия в революционной борьбе с самодержавием. На Сенатской площади декабристы не прибегли к народа. В. И. Ленин писал: «Протестует ничтожное меньшинство дворян, бессильных без поддержки народа» . 
Декабристы имели определенный шанс ускорить развитие страны по пути создания государственности западного образца. Поражение декабристов и исключение из активной политической жизни лучших, честнейших, преданнейших людей России явилось национальной трагедией. Говоря о значении восстания декабристов, В. О. Ключевский отмечал: «Декабристы важны не как заговор, не как тайное общество, это нравственно-общественный симптом, вскрывший обществу недуги, которых оно само в себе не подозревало; это целое настроение, охватившее широкие круги, а не 121 человек только, признанных виновными и осужденных по нескольким степеням виновности» . 
Революционное выступление декабристов против царизма получило в стране широкие сочувственные отклики. Вместе с декабристами осознали необходимость борьбы с самодержавием многие передовые люди того времени. Суровая расправа с декабристами встретила осуждение со стороны современников и пробудила горячее участие к жертвам царизма. Выступление дворянских революционеров дало толчок дальнейшему развитию освободительной мысли в крепостной России. 
Восстание в Петербурге 26 (14) декабря 1825 г. вызвало острый интерес в Западной Европе. Сначала оно казалось очередной попыткой дворцового переворота и оценивалось исключительно под углом зрения его внешнеполитических последствий. Некоторые английские газеты не скрывали своих расчетов на ослабление влияния России. 
Николай I поспешил дать событиям свое толкование. На приеме иностранных послов в Петербурге он объявил декабристов ничтожной кучкой «безумных мятежников» , не имеющих никакой опоры внутри страны. Реакционная печать Западной Европы сразу подхватила эту официальную версию, соответственно изображая положение в России и рисуя поведение Николая I в героических тонах.
На страницах либерально-оппозиционных и радикальных газет и журналов Западной Европы появились более объективные суждения. Некоторые английские издания писали о серьезном революционном потрясении в России и высказывали мнение о слабости царского самодержавия, которое «перестало быть неприступным» . 
Восстание декабристов оценивалось наблюдательными иностранными современниками как одно из звеньев общеевропейского революционно-освободительного движения 20-х годов XIX в. , направленного против реакционно-монархических режимов.