святий і преподобний Єдиної, Святої, Соборної і Православної Церкви Христової (див. Символ Віри) з теренів старої Русі (України), шанований іншими помісними церквами, а також інославними, подвижник, заступник, печальник, молитвенник і чудотворець старої, Київської Русі, України. Родоначальник вітчизняного общежитійного іноцтва, який подвизався у Печерах Києва, які були прославлені в усьому світі як Святі завдяки благодаті даній йому і його сподвижникам і послідовникам, засновник обителі на честь Успіння Пресвятої Богородиці та будівничий собору на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З його ім'ям пов'язують реорганізацію староруських монастирів на засадах суворих чернечих традицій Святої гори (Афон, Греція). Аскетичне життя і подвижництво преподобного Антонія во славу Божу, Святої Троїці, Христа-Бога у Троїці славного, стало прикладом та зразком і для князів і для простих людей, як русинів так і іноземців.
