Различие между ними состоит в том, что думая видеть в Гуннах и Хунну один и тот же народ, они считают и китайских Хунну — Финнами. ... Этим путём и древние Турки получили имя Гуннов.
2. С 375 года IV—VII веках
3.
4. Хунгары
5.В истории оно получило название Великое переселение народов. 375 году гунны во главе с Баламбером подчинили большую часть остготов (они жили в низовьях Днепра) и заставили вестготов (живших в низовьях Днестра) отступить во Фракию (в восточной части Балканского полуострова, между Эгейским, Чёрным и Мраморным морями))
изложении Приска Аттила на пиру ведёт себя как германский средневековый король, ничем не напоминая вождя кочевников с Востока.
Нашествие Аттилы в Галлию в 451 году и его встреча с папой римским Львом в 452 году оставили богатый след в католической житийной литературе. В средневековых сочинениях Аттилу стали называть Бич Божий (flagellum Dei) или Гнев Божий, отражая латинскую церковную традицию рассматривать вождя гуннов как коллективное наказание, посланное народам за недостаточно усердное служение Богу. В начале VII века Исидор сформулировал устоявшиеся воззрения на гуннов Аттилы
Не втаємничуючи нікого зі старшини, за винятком генерального писаря П.Орлика, Мазепа, всупереч вимогам Петра І, затримав Волинь та Київщину і з ініціативи короля Станіслава Лещинського розпочав 1704 року переговори з ним. На початку 1708 року переговори Мазепи з Лещинським завершилися формальною угодою, за якою Україна, як велике князівство, входила б до складу Речі Посполитої за гарантією шведського короля. Але договір з Польщею залишався тільки дипломатичним інструментом, вигідним для Мазепи. Головна увага гетьмана була скерована на союз із Швецією. Справа ускладнювалась і тим, що Мазепа повинен був зберегти таємницю не лише від старшини, але також і від Польщі, яка б не погодилась на незалежність України. Зносини Мазепи зі шведами пожвавилися в 1706 році. Очевидно, тоді й була укладена угода між Швецією і Україною. П.Орлик у "Виводі прав України", написаному у 1712 році, подав такий зміст цієї угоди: Україна має бути вільною державою, Українським князівством, Мазепа – довічним князем, або гетьманом. Після його смерті стани мають обрати наступника; король шведський має захищати Україну від ворогів. Ці переговори велися у глибокій таємниці, тому ширші кола українського суспільства аж до 1708 року вважали гетьмана московським посіпакою, і коли той перейшов на бік Карла ХІІ, просто не повірили йому. Власне українська старшина змусила Мазепу до рішучих кроків 1708 року, коли гетьман опинився у безвиході після наказу Петра І йти на до російській армії, в той час, як уся Україна була окупована царськими військами. Гетьман волів дочекатися наслідків вирішальної сутички між Петром І і Карлом ХІІ, але обставини не дозволили цього. І Мазепа виступив проти Петра І, не встигши ні підготувати до цього українське суспільство, ні стягнути в Україну більшість збройних сил.
