arshavin1099
08.04.2020 17:22

Установіть, про що йдеться в уривках з історичних джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям.
А. «По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи запові- дей Божих... велика смута постала в землі Руській. Зосталися ж два сини його, один, Данило, чотирьох літ, а другий, Василько, двох літ».
Б. «Тоді ж приїхала Анна, велика княгиня Романова, побачити сина свойого рідного Данила. Тоді ж бояри володимирські й галицькі, і воєводи угорські посадили князя Данила на столі отця його, великого князя Рома- на, у церкві святої Богородиці приснодіви Марії. Так що король Андрій не забув своєї ранішої приязні, що її він мав до брата свого, великого князя Романа. Данило ж, який став княжити в Галичі, був такий малий, що й матері своєї не впізнав...».
В. «На річці Калці татари встріли їх, війська половецькі й руські. Мстислав Мстиславович тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам піти з ним, а сам після нього пе- рейшов. Сам же поїхав він у сторожі, і, коли побачив полки татарські, він, приїхавши, сказав: “Оружіться!” Мстислав же [Романович] і другий Мстислав, [Святославович], сиділи у стані, не знаючи цього, тому що Мстислав Мстиславович їм обом [нічого] не сказав – через зависть, бо велика незгода була межи ними... І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи».
г. «Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. I обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами...».
д. «...І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був».
Е. «О, лихiша лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає!»

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
YlankinaAnastasiya
06.02.2022 20:26
ПРИЧИНА 1. ПОЛІТИЧНА КРИЗА
До моменту приходу монголів Русь була розколотою, і значення Києва знизилося. Місто зберігає свій престиж, але володіння ним більше не означає верховенства над іншими князівствами.
До монголів Київ двічі штурмують і грабують удільні князі: в 1169 році син володимиро-суздальського князя Мстислав Андрійович; в 1203-му – овруцький князь Рюрик Ростиславич. Рідко кому в цей час вдається затриматися в Києві довше року. Місцеві завойовники опираються на нечисленні дружини і при появі під стінами більшого війська одразу тікають в свої спадкові землі. Серйозним ремонтом міських укріплень ніхто не займається.
Коли підходять монголи, в Києві взагалі немає князя. Місто належить Данилу Романовичу, правителю далекого Галицько-Волинського князівства. Він залишив в Києві намісника – тисяцького Дмитра. Той не міг ані надихнути жителів міста опиратися загарбникам, ані залучити для оборони необхідні ресурси.

ПРИЧИНА 2. ЗАСТАРІЛА ФОРТИФІКАЦІЯ
Київ складався з Верхнього міста і Подолу. Верхнє місто було розташоване на височині з крутими схилами і оперезане двома лініями укріплень. Його захищав вал товщиною 30 і заввишки 12 м. Під валом був рів, нагорі – дерев’яна стіна з галереєю для гарнізону. Для захисту від підпалу її мастили глиною і білили вапном. Натомість Поділ, торговий район на березі Дніпра, залишався практично беззахисним.
Фортифікацію Києва розробляли двісті років тому, за Володимира Хрестителя і Ярослава Мудрого. Тоді місту загрожували слов’янські князі і племена причорноморських кочівників, які не мали облогових машин і досвіду штурму фортець. Протистояти Батию було значно складніше. Монголи запозичили інженерні знання Китаю і цивілізацій Середньої Азії. Проти міського валу вони виставили армаду з 32-х каменокидальних машин.
«Укріплення вони завойовують наступним чином. Якщо трапляється фортеця, вони оточують її; мало того, іноді вони так обгороджують її, що ніхто не може увійти або вийти; при цьому вони дуже хоробро б’ються знаряддями і стрілами і ні на один день або на ніч не припиняють битви, щоби ті, хто перебувають на укріпленнях, не мали відпочинку; самі ж татари відпочивають, бо розділяють війська, і одне змінює в бою інше, так що вони не дуже втомлюються», – розповідав італійський монах Плано Карпіні, який відвідав в 13 столітті Монгольську імперію

ПРИЧИНА 3. НІКОМУ ВОЮВАТИ
Після загибелі дев’яти князів у битві на річці Калці 1223 року на Русі не залишилося досвідчених полководців, здатних керувати великою армією. Та й великої армії не було: позначалася роз’єднаність князів.
Історики оцінюють кількість захисників Києва у 4-5 тисяч, серед яких було лише кількасот професійних дружинників тисяцького Дмитра. Сформоване з городян нечисленне ополчення не могло втримати вали протяжністю близько 3,5 км. Більшість киян були озброєні лише списами та сокирами.
Частина жителів Києва втекли з міста в навколишні ліси. Залишилися переважно заможні люди з челяддю. Так само сильно, як монголів, вони боялися пограбування своїх садиб місцевою біднотою.

ПРИЧИНА 4. СИЛА МОНГОЛІВ
Армія Батия налічувала до 40-50 тисяч бійців. Кожен мав 2-3 лука і 60-100 стріл, здатних пробити лати за три сотні кроків. Обладунки важкої монгольської кавалерії виготовляли з листкових пластин буйволячої шкіри, вкритих водовідштовхувальним лаком. За міцністю вони не поступалися залізу, але були значно легшими. З лози плели легкі щити. Для відбиття ударів в центрі кріпився металевий виступ.
Під час штурму фортець монголи використовували требушети (метальні машини з протвагами), вихорові катапульти (каменомети кругової дії на вертикальному опорному стовпі) і бліди (легкі каменомети з метальним важелем). Найбільш потужними були каменомети китайського типу. Їхній важіль складався з кількох жердин, а натяжну мотузку тягнули дві людини.
До 1240 року монголи, крім кочових племен і дрібних народів, перемогли китайську імперію Цзінь, Кара-киданьске ханство, величезну Хорезмську державу і волзьких булгар.

ПРИЧИНА 5. ВІДСУТНІСТЬ ДО Перед вторгненням Батия два руських правителі спробували заручитися підтримкою угорського короля Бели IV. Першим укласти військово-династичний союз запропонував чернігівський князь Михайло Всеволодович. Король відмовив, оскільки не сприймав монгольську небезпеку всерйоз. Потім в Пешт прибув галицько-волинський князь Данило Романович з сином Левом. Він не отримав війська і навіть не зміг пробитися назад в рідні землі. Пізніше Данило Галицький так само безуспішно шукав союзу з князем Конрадом I Мазовецьким в Польщі.
Під час монгольської навали в Угорщину король Бела IV сам до у герцога Бабенберга, правителя Священної Римської імперії Фрідріха II Гогенштауфена і папи римського Григорія IX. Але до не прийде.

.
0,0(0 оценок)
Ответ:
ель18
06.02.2022 20:26
В XVIII веке Англия, после двух революций окончательно сформировавшая свой политический строй, ведет планомерную политику расширения торговли и колоний. Островное положе­ние Англии оберегает ее от нападений со стороны Европы. По­этому все свои усилия она направляет на заморские предприя­тия, ограничиваясь в Европе политическими комбинациями, о которых Бисмарк впоследствии сказал: «Политика Англии всег­да заключалась в том, чтобы найти такого дурака в Европе, который своими боками защищал бы английские интересы». Это была политика найма «друзей» и натравливания их на свое­го главного врага, каким в XVIII веке для Англии стала Франция.

XVIII век — время, которое создало великую Английскую империю, — был временем ожесточенного поединка за эту империю между Францией и Англией. В течение XVI века Англия нанесла смертельный удар Испании; в XVII веке она победила Голландию, которая в XVIII веке стала усту­пать Англии и в торговом отношении. Но существовала еще Франция — величайшая держава континента, которая приоб­рела в XVII веке огромные территории в Америке и протяги­вала руки к Индии. Французы утвердились, далее, на Антиль­ских островах. В середине века Франция явно начинала на­ступать на Англию и грозила вырвать у нее гегемонию на море. Французский министр Машо (1745—1757 гг.), желая поддержать отечественное мореходство, повысил пошлины с иностранных кораблей до 5 ливров с тонны. В начале 50-х го­дов XVIII века Франция усиленно строила военный флот и пополняла арсеналы вооружением: в 1756 г. французский флот почти равнялся английскому. В первую половину XVIII ве­ка в английском парламенте господствовала партия вигов; эта партия не желала осложнять капиталистическое преуспе­вание страны внешними конфликтами. «Если придут фран­цузы, платить им я буду, но драться — покорно благодарю!» — таков был лозунг этого времени. Однако французские успехи скоро вызвали возбуждение в господствующем классе Англии. Пора мирных отношений с беспокойным соседом миновала. Вдохновителем непримиримой борьбы против Франции стал Уильям Питт Старший.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота