1. М.Булгаков, «Торговый ренессанс», 1921 г.

Как можно объяснить название рассказа?

Какие новые явления (по сравнению со временем политики «военного коммунизма» отметил М.Булгаков в 1921 г.?

С каких сфер началось движение страны в сторону «рынка»?

«Для того, кто видел Москву всего каких-нибудь полгода назад, теперь она неузнаваема, настолько резко успела изменить ее новая экономическая политика…

Началось это постепенно… понемногу… То тут, то там стали отваливаться деревянные щиты, и из – под них глянули на свет после долгого перерыва запыленные и тусклые магазинные витрины. В глубине запущенных помещений загорелись лампочки, и при свете их зашевелилась жизнь: стали приколачивать, прибивать, чинить, распаковывать ящики и коробки с товарами. Вымытые витрины засияли. Вспыхнули сильные круглые лампы над выставками или узкие ослепительные трубки по бокам окон.

Трудно понять, из каких таинственных недр обнищавшая Москва умудрилась извлечь товар, но она достала его и щедрой рукой вытряхнула за зеркальные витрины и разложила на полках…

Не узнаешь Москвы. Москва торгует…, кондитерские на каждом шагу, и целые дни до закрытия они полны народу. Полки завалены белым хлебом, калачами, французскими булками. Пирожные бесчисленными рядами устилают прилавки.

Все это … чудовищных цен. Но цены в Москве уже давно никого не пугают, и сказочные, астрономические цифры миллионов (этого слова давно нет в Москве, оно окончательно вытеснено словом «лимон» пропускают за день блестящие … кассы.

Движение на улицах возрастает с каждым днем … А на Ильинке с серого здания с колонами исчезла надпись «Горный совет» и повисла другая, с огромными буквами “Биржа”…»

Середньовіччя[ред. • ред. код]Докладніше: Середньовічна ФранціяСередньовіччя ознаменувалося нескінченними битвами за владу між франкськими династіями.
406 р. — початок вторгнення германських племен. Територія залишалася під владою римлян до 5 ст. н.е., коли франки та інші німецькі племена завоювали регіон.
497 р. — утворення Франкської держави. Середні віки ознаменувалися нескінченними битвами за владу між франкськими династіями.
Карл І Великий правив з 768 по 814 рік і припинив розбрати, значно розширивши кордони свого королівства, а у 800 році зажадав корону Священної Римської Імперії.
843 р. — у складі Західно-Франкського королівства.
987 р. — одержала трон Капетіанська династія у Західно-Франкського королівства, яко стало Францією.
XI ст. — настав час відродження і процвітання наук, незважаючи на триваючі війни з Англією. У цей же час країна втягнута в Хрестові походи — священну війну, яку веде Церква з нехристиянськими народами Сходу.
Назва «Франція» згадується з ХІ ст. Вона походить від латинського Regnum Francorum — «Королівство Франків». Французькі королі ІХ-XIV ст.ст. часто отримували прізвиська, які характеризували їх правління або особу. Наприклад: Людовик Благочестивий, Карл II Лисий, Роберт II Побожний, Людовик VI Товстий, Людовик VII Молодий, Людовик IX Святий, Філіп III Відважний, Філіп IV Красивий, Жан II Добрий.
1226 — 1270 р. — централізація держави за Людовика IX.
1302 р. — перший французький парламент — Генеральні штати.
Початок XV ст. — кінець Капетіанської династії.
1337 — 1453 р. — «Столітня війна» з Англією. Національний дух військ значно підняла 17-річна дівчина, Жанна д'Арк, яка в 1429 році об'єднала французькі війська для захисту Орлеана. Її було схоплено, передано в руки англійців та засуджено. Загинула вона на багатті у місті Гавр за єресь.
1453 — «Столітня війна» з Англією завершилася перемогою Франції, Англійці були вигнані з усіх французьких земель (за винятком Кале). Релігійні і політичні переслідування, кульмінацією яких стали Релігійні війни (1562-98 рр.), продовжували краяти Францію протягом всього XVI ст.
XV ст. — приєднання до Франції Бургундії, Пікардії, Провансу, Бретані. Завершення територіального об'єднання країни.
У 1572 році, в Парижі, під час різні на Карнавалі у Варфоломіївську Ніч було вбито близько 3000 гугенотів. Пізніше гугенотам були гарантовані релігійні, цивільні і політичні права.
У 1574 р. королем Франції став Генріх III. Його вбив фанатик-чернець у 1589р., але перед смертю він встиг оголосити своїм наступником Генріха Наваррського (Генріха IV). Він був протестантом і не здобув визнання французів. У 1593 р. Генріх IV відрікся від протестантської релігії і з словами «Париж вартий меси» прийняв католицизм.
1648 р. — Ельзас увійшов до складу Франції.

У другій половині XIX ст. російський царизм проводив політику національного гноблення українського народу.

1863 рік - міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав Валуєвський циркуляр про заборону друкування українською мовою релігійних і шкільних видань.

1876 рік - імператор Олександр II видав Емський указ про повну заборону української мови, за яким заборонялися публікація й ввезення в Україну будь-яких українських книг, пісень, п'єс, використання української мови в початкових школах, державних установах і судах.

Однак царські заборони не могли зупинити національно-визвольної боротьби.

Національний-визвольний рух на українських землях у другій половині XIX ст.

Російський - ліквідація самодаржавства і кріпосного права шляхом державного перевороту ("Ходіння в народ", "Чигиринська змова").

Український - поступовий перехід від культурно-просвітницької діяльності до політичної (Громадівський рух, створення організації "Братство тарасівців").

Польський - відновлення державної незалежності Польщі (Польське антиросійське національно-визвольне повстання на Правобережній Україні).