Почему правление Александра 3 называют ,,народным самодержавием”и,,эпохой контрреформ”？​

Відповідь:

Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.

Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.

У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.

До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.

З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.

У СССР на самом деле не было возможности продолжать политику противостояния с Западом, так называемую "холодную войну". Страна с 1979 года находилась в состоянии войны, введя ограниченный контингент войск в Афганистан. На поддержание этой войны уходили миллиарды долларов ежегодно и тысячи жизней советских солдат. Кроме того, СССР с самого начала своего существования проводил политику "экспорта революции", т.е. поддерживал социалистические движения по всему миру, поддерживая их деньгами, оружием и людьми. Все это вместе взятое сильно подрывало советскую экономику, но самый разрушительный удар был нанесен гонкой вооружений, вызванной появлением в конце 1940х - начале 1950х годов двух противостоящих друг другу военных блоков (НАТО и ОВД). Это привело к колоссальным внешним долгам, от которых СССР так и не оправился, что, вместе с другими причинами, привело к его распаду.