Визначте основні етапи війни в афганістані та їхній зміст

Кангюй (кит. трад. 康居, пиньинь: kāngjū,палл.: Канцзюй, др.-кит. khāŋka[1],Кангха,Кангдиз, ) — название древнего народа и владения в Центральной Азии, предстающего как объединение неизвестного этнического и языкового происхождения[2] (около II века до н. э. — IV век н. э.) в районе нижней и среднейСырдарьи[3]. К западу от Кангюя обиталисармато-аланские племена (Айпан), к востоку (в Семиречье) — усуни. На юге Кангюй граничил с Ферганой иСогдом
История Кангюй в легенде восходит к временам Авесты, где Кангха упоминается как столица Турана[4]. Во II веке до н. э. кангюйцы приняли участие в разгроме греко-бактрийского царства. В I в. до н. э. на территорию Кангюй начали в массовом порядке переселятьсяхунны[источник не указан 1811 дней].

Кангюй поддерживало активные межгосударственные контакты с Китаем, постоянно укреплялось династийными браками, где традиционными являлась выдача кангюйским юношам невест из среды правящей элиты из Китая.

По сведениям Чжан Цяня обычаи сходны с юэчжийскими. Могут собрать 80-90 тыс. войска. Позже китайские послы обнаружили, что ставка правителя находится в земле Лэени (樂越匿) и называется Бэйтянь (卑闐) — это зимняя ставка, а летняя в 7 днях пути. Всего страна 9104 ли в окружности, 120 000 семей, 600 000 человек, из них 120 000 воинов. По крайней мере частично вассален державе Хунну.

ответ: Данило Романович

Данило I Романович (1201—1264) — князь Галицько-Волинський і Великий князь Київський (1240), король Русі (1253). Син князя Романа II Мстиславича з династії Рюриковичів. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком. З перемінним успіхом чинив впертий опір монгольскій експансії, одночасно нейтралізуючи мілітарні спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.

Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму.

Час його князювання був добою найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, за його правління вона зробилася найбільшою державою в Європі, стала праобразом першої української національної держави.

1223 — разом з іншими руськими князями брав участь у битві на р. Калка проти монголів. Був поранений у груди й відступив з поля битви.

Вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського і київського князів не допустити зміцнення влади Данила і його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.

Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму