Объяснение:
Последствия европейской интеграции
Последствия европейской интеграции
Оценивая результаты европейской интеграции на современном этапе, надо отметить прежде всего ее достижения.
За время существования Евросоюза сложился развитый механизм интеграции, основанный на принципе разделения законодательной, исполнительной и судебной функций. В настоящее время основными институтами ЕС являются:
Европейский совет – совещание глав государств и правительств стран ЕС, принимающий решения по ключевым вопросам интеграционной стратегии Союза;
Совет министров – орган по вопросам текущей экономической политики;
Европейская комиссия (Еврокомиссия) – главный исполнительный орган (своего рода правительство ЕС), управляющий финансами;
Европейский парламент – представительный орган, избираемый с 1979 г. раз в 5 лет прямым всеобщим голосованием граждан всех государств – членов Союза;
Европейский суд – суд высшей инстанции, обеспечивающий единообразное толкование законодательства ЕС;
Палата аудиторов – ведомство, созданное в целях проверки доходов и расходов ЕС,
Финансовые структурные фонды регионального развития, социальный, развития сельского хозяйства, содействия экономическому сближению, Европейский центральный банк и Европейская система центральных банков.
К числу важных уроков европейской интеграции относится разработка интеграционной стратегии Евросоюза. Ряд европейских стран пошли на ограничение своего суверенитета и передачу части своих полномочий в ведение наднациональных интеграционных структур.
Главенство законов Евросоюза ярко проявилось в отношении слаборазвитых государств Южной Европы – Греции, Испании и Португалии. Присоединение к общему европейскому рынку стало мощным стимулом для развития экономики этих стран. А достижения Греции, Испании и Португалии стимулировали желание вступить в ЕС у других относительно небогатых стран Европы.
Відповідь:
Г. Розстріл мирної демонстрації.
Революція в Російській імперії 1905—1907 (Перша російська революція) — назва подій, що відбувалися протягом періоду з січня 1905 р. по червень 1907 р. у Російській імперії. Події революції стали наслідком загальнодержавної кризи, яка загострилась на початку 20 ст., у зв'язку з економічною кризою 1900—1903 у Російській імперії та поразкою в Російсько-японській війні 1904—1905. Безпосереднім каталізатором революційних протестів стали події Кривавої неділі (1905).Початок революції поклали події 9(22) січня 1905 у Петербурзі. Цього дня була розстріляна багатотисячна мирна демонстрація робітників, що направлялись з петицією до імператора, у якій містилося прохання поліпшити умови їхнього життя. Демонстрацію очолював відомий священик Георгій Гапон. Було вбито понад 200 осіб і кілька сотень поранено. Кривава неділя у столиці викликала хвилю обурення у всій імперії. Країною прокотилась хвиля страйків, які охопили й українські міста, зокрема Катеринослав, Харків, Київ, Миколаїв, Одесу. Страйкарі висунули не тільки економічні, а й політичні гасла (особливо у першій половині жовтня 1905)
Пояснення:
