Заполните таблицу Внутренне и Внешнее положение Казахского ханства после смерти Тауке​

1. Священна Римська імперія

2. «Золота булла»

3. Оттонівське відродження

4. Натиск на схід

5. Боротьба за інвеституру

6. Німецька імперія

7. Ходіння до Каносси

Объяснение: крч

1.Протягом 962-1806 рр. у Європі існувало велике політичне утворення з промовисотою назвою-Священна Римська імперія.

2.Законодательний акт Священної Римської імперії ухвалений імперським рейхстагом в 1356 році.

3. період в історії Німецької імперії,який характеризується піднесенням культурного розвитку.

4. Зростанню могутності німецьких князів сприяли також започатновані ще у V||| ст. завойовницькі походи на землю Східної Прибалтики.Тут жили полабські слов‘яни племена.За підтримки католицької церкви проти них було оголошено хрестовий похід.Цей наступ отримав назву «Натиск на Схід»

5. Це був найзначніший конфлікт між церквою й світською державою в середньовічній Європі. Протистояння тривало близько 50 років.

6. держава, що існувала в Центральній Європі наприкінці XIX та на початку XX століття.

7. Ходіння в Каноссу, або Каносское приниження — епізод з історії середньовічної Європи, пов'язаний з боротьбою римських пап з імператорами Священної Римської імперії.

(вот и все удачи тебе,хорошего дня❤️)

Особенностью новгородской культуры была её простота и доступность. она была созвучна вечевым порядкам и соответствовала свободолюбию и высокой политической активностью городского населения. каменное зодчество в новгородской земле, которые освоили здесь мастера, утратило свою былую монументальность. сократилось княжеское правительство. заказчиками храмов были бояре, купцы, общины прихожан. их стали строить небольшими и одноглавыми. и эта простота была выразительна, храмы прекрасно вписывались в окружающий пейзаж. своеобразием отличалось и новгородское летописание. в нем фигура князя отступала на задний план. зато подробно и точно освещались события городской жизни, участие в ней новгородцев. жители новгородской республики отличались тем, что были в своём большинстве грамотными людьми. ведь занятия ремеслом и торговлей требовало определённых знаний, умения считать и писать. о широком развитии письменности в новгородском быту свидетельствуют берестовые грамоты, найденные во время археологических раскопок. они представляли собой письма простых горожан, хозяйственные записи, долговые расписки.