есль не то сори
Суд чести — специализированный общественный орган в министерствах и ведомствах СССР сталинской эпохи, возникший в 1947 г. с началом борьбы с космополитизмом.
Суды чести были выборными органами, а их полномочия ограничивались вынесением обвиняемому общественного порицания или общественного выговора, а также возможностью передачи дела следственным органам. Суды чести избирались на основе голосования из сотрудников организации или учреждения, где они образовывались, сроком на один год.
Суды чести в ряде министерств и ведомств СССР были преобразованы и переименованы в товарищеские суды в 1960−70 гг., после принятия Президиумами Верховного Совета РСФСР и других союзных республик Положения о товарищеских судах. Например, в системе Министерства внутренних дел суды чести просуществовали до 1965 г., далее были переименованы в товарищеские суды, функционировали до 1991 г. Восстановлены в МВД как суды чести в 1995 г.[1]
В остальных советских министерствах и комитетах суды чести и товарищеские суды чести прекратили свое существование или практически перестали использоваться по мере нарастания застоя и деградации в СССР к началу 1970-х годов.
Після ліквідації Тайра, Мінамото но Йорітомо отримав від Імператорського двору право призначати в усі провінції країни своїх військових губернаторів сюґо і земельних голів дзіто, які виконували функції наглядачів над приватними і державними землями. Винищивши могутній рід муцівських Фудзівара і підкоривши регіон Тохоку, він став повноправним лідером самураїв Японії. 1192 року Йорітомо був призначений на посаду «Великого сьоґуна — завойовника варварів» і заснував перший самурайський уряд, Камакурський сьоґунат.
Воїни самураї запровадили сьоґунат, тим самим видвинувши основну владу. Це не зовсім досягнення Японії, але досягнення Японців у своїй внутрішній політиці.
У середині 13 століття в Азії виникла могутня Монгольська імперія, посольства якої неодноразово прибували до Японії з вимогою визнати верховенство Великого хана. Імператорський двір і сьоґунат були одностайними щодо збереження незалежності країни, тому усіх послів страчували. У відповідь, у 1274 і 1281 роках монголи двічі вторгалися до Японського архіпелагу, але були розгромлені самурайськими військами і тайфунами камікадзе, які знищили флот нападників. Незважаючи на перемогу, сьоґунат не роздав нагород підлеглим, чим похитнув довіру до себе.
