Значний внесок у поширення гуманістичних ідей у Польщі зробив Філіп Каллімаха, який працював у Краківській академії. З Німеччини та Нідерландів, в основному через портовий Гданськ, на польські землі поширився вплив Реформації. Добру пам'ять у суспільстві залишила діяльність відомого німецького гуманіста Конрада Цельтиса - вихователя дітей короля Казимира Ягеллончика.
Після нетривалого занепаду, у 1400 р. відновила свою діяльність Краківська академія, яка поступово перетворилася на справжній науковий, навчальний та культурний центр, де відбувалося формування багатьох поколінь польської інтелектуальної еліти. Свого часу з ініціативи короля Владислава II Ягелло та його дружини Ядвіги був заснований спеціальний фонд для до академії, яка згодом дістала назву Ягеллонського університету. Найбільше уваги в навчальних планах цього закладу приділялося вивченню природничих наук, насамперед - математики й астрономії. Студенти вивчали також географію, теологію, філософію, право, граматику, риторику, поетику тощо.
В академії зародилася польська правова школа. Один із її представників ректор академії Павел Владкович зажив слави своїм виступом на церковному соборі в Констанці, де він захищав Яна Гуса. В академії під наглядом видатних астрономів Марціна Круля і Войцеха з Брудзьоеа у 1491-1495 рр. навчався Миколай Копернік (1473-1543). Своїм трактатом "Про обертання небесних сфер" М. Коперник здійснив справжню революцію в астрономії, довівши що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. В академії було здійснено спробу розробити правила польської літературної мови, а Якуб Паркош написав перший трактат з орфографії. Інтерес до географії знайшов утілення у трактаті Мацея з Мехова "Про дві Сарматії". Хроніст Бернард Вановський намалював кілька великих карт Європи.
У Краківській академії розпочав свою творчу діяльність і Ян Длугош (1415-1480), наукова праця якого "Історія Польщі (Щорічники або хроніка славного Польського королівства)" вважається вершиною польської середньовічної історіографії. Автор використав документи, хроніки й свідчення безпосередніх учасників важливих подій, завдяки чому "Щорічники" й досі залишаються цінним джерелом при вивченні польської минувшини. Певного поширення набули історичні праці М. Бельського, М. Кромера, Л. Гурницького.
Важливу роль у розвитку освіти і культури відіграло виникнення друкарства. Перша в Польщі друкарня відкрилася 1474 р. у Кракові. Тут видавалася як релігійна, так і світська література, документи сейму, закони, у тому числі й польською мовою. Серед видань того періоду слід виокремити трактат "Меморіал про устрій Речі Посполитої" доктора права Яна Остророга (1436-1501) та працю Анджея Фрича-Моджевського (1503-1572) "Про виправлення Речі Посполитої". Згадані вчені були видатними теоретиками державного права й виступали послідовними прихильниками централізації і зміцнення Польщі. Бурхливий розквіт переживала література, найвизначнішими представниками якої були фундатори польської літературної мови - Миколай Рей і Ян Кохановський.
В чем на ваш взгляд проявилась необычность окружения Петра I в период его мужания?
В этот период он много общается с простыми людьми и выбирает таланты. Кроме того, львиную долю времени он тратит в Немецкой слободе, на потешных баталиях, там иностранцы обучили императора, он завел знакомства.
Почему России нужен был выход в Азовское море? Решал ли он вопрос о превращении России в великую морскую державу?
Выход в Азовское море открывал новые рынки сбыта, это бы позволило укрепить торговлю и защитить границы. Теперь можно бы было торговать продукцией со всей России, что доставлялось бы по Волге и Дону.
В чем была цель поездку Великого посольства? Удалось ли ее достигнуть?
Основная цель заключалась в поиске союзников в борьбе против Турции. Нет, эта цель не была достигнута, но Петр нашел союзников в борьбе против Швеции.
Какое влияние на Петра оказала поездка в составе Великого посольства?
Наверное, колоссальное. Он увидел происходящее в Европе и был удивлен их уровнем развития, поэтому он постарался привлечь иностранных преподавателей и мастеров, прежде всего, военного дела для работы в России.
Заполните таблицу "Северная война":
с 1700 по 1721 год
Битва под Нарвой – 1700 г – поражение ускорило завершение военной реформы и увеличенное строительство мануфактур.
Шлиссельбург – 1702 – Петр взял крепость.
Альтранштадтский мир- 1706 г – распад Северного союза. Шведы вторглись в РИ.
Битва у Лесной – 1708 г – разгром армии Карла 9 русскими войсками.
Битва под Полтавой - 1709 г – восстановление Северного союза, новые завоевания (Рига, Выборг, Ревель) в составе РИ, ключевая позиция – Россия.
Заключение Ништадтского мира – 1721 г – Эстляндия, Лифляндия, Карелия, Выборг, Финляндия, Ингрия – в составе РИ, которая теперь считалась европейской империей.
Чем оъяснить поражение Петра под Нарвой? Какие уроки извлек царь из этой неудачи?
Военная реформа была еще не окончена, вооружения всем не хватало, и армия не была полностью обучена. Главный урок – усиленное строительство мануфактур.
Докажите, что Полтавская битва была генеральным сражением Северной войны.
Во-первых, так сам Петр называл. Во-вторых, победа изменила ход войны.
Каковы итоги Северной войны? Насколько они согласуются с целями, которые были поставлены Петром перед началом войны?
Россия имеет выход к Балтийскому морю и новые территории. Это была главная цель и она реализована.
Нева и Финский залив теперь принадлежали снова РИ, Прибалтика в составе решила спор с севером Европы, и Россия стала новой европейской империей.
Каковы причины победы России в войне?
Грамотные реформы Петра, перевооруженная обученная армия, флот по итогам войны смогли показать, что реформы были проведены не зря.
