Тау шатқалдарындағы қашап салынған кейінгі палеолиттегі петроглифті тапты.

Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.

Нет. Сначала неандертальцы лохматые бегали за зверьми.
Потом примерно 50 тыс. лет назад человеки разумные пришли, и были они негроидно-австралоидной наружности, жили в суровых условиях оледенения.
Потом где-то 25 тыс. лет назад появились тут более современные люди - кроманьонцы. Они были более европейской наружности, но более грубо вытесаны, массивны, очень брутальны, в их внешности угадывались признаки нескольких рас.
Потом в их внешности стали появляться признаки грациальности (более тонкие и изящные черты лица), исчез прогнатизм (выдающаяся вперёд челюсть, как у негров) и появился блондинизм.
Это случилось около 10 тыс. лет назад, когда ледник отступил далеко на север и жизнь стала менее суровой, больше стало зелени и цветов.
Но они ещё не были славянами.
В юго-восточной части Восточной Европы - на Дону, Волге-матушке начиная с ухода ледника появились предки индоевропейцев (и славян в их числе). То ли они здесь зимовали в эпоху ледника, то ли где-то южнее, восточнее - наука спорит.
Но уже 6 тыс. лет назад они здесь были и отсюда стали расселяться по миру.
Они первые приручили лошадей, стали их использовать, как транспорт, а не еду, первыми сделали колёсные повозки, и занимались в основном разведением скота и освоением новых технологий.
Сначала они пошли на Запад в Европу и севернее, стали смешиваться с местными и со временем делиться на племена.
Из них образовались в разное время кельты, италийцы, германцы, тохары, иранцы-арии, балты и также славяне около 4 -3 000 лет назад где-то в центре европы – юг Польши, словакия, украинское и белорусское полесье.
Но славянами они стали, смешавшись с некоторыми аборигенными племенами грубых охотников-кроманьонцев, которые раньше пришли в Европу, и немного - с пришлыми из Передней Азии южанами-земледельцами…
Так что пришли в Восточную Европу они не первыми, но на территории Киевской Руси первыми создали реальное устойчивое государство.