Батыс Түрік 1. Құрылған уақыты
2. Орналасқан аумағы
3. Билеушісі
4. Сыртқы саясаты
5. Қағанаттың ыдырауы
Шығыс Түрік
1. Құрылған уақыты
2. Орналасқан аумағы
3. Билеушісі
4. Сыртқы саясаты
5. Қағанаттың ыдырауы​

Феодальный строй имеет следующие признаки:

• Существует господствующий класс феодалов

• У феодалов (и только у них) есть земельная собственность

• Зависимые и крепостные крестьяне работают на земле, ведут мелкое самостоятельное хозяйство  

• Зависимые крестьяне – основная часть общества и основа феодального производства

• Экономические отношения основываются на натуральном хозяйстве

• Крепостные и зависимые крестьяне принуждаются к труду внеэкономически, то есть они не имеют прав и государство заставляет их быть зависимыми посредством насилия, судебного или/и административного преследования, установление фиксированных повинностей

• Техника развита слабо, а развитие сельского хозяйства происходит экстенсивно

• Феодальный строй характерен для доабсолютистских режимов, но при сильной власти короля

• Крестьяне обязательно платят и отрабатывают оброк и барщину, которые являются главным обязательством крестьян

• Земля и владение землей являются главным источником дохода

• Государственные земли стали собственностью князей, вельмож, королей и военачальников

• Земля была высшей ценностью и давалась за военные заслуги также

• Крестьяне тоже могли получить излишки земли и иметь там небольшое хозяйство

• Слабые политические и экономические связи

• Крупные феодалы существовали в слабой зависимости от короля, имели свои суды, налоги и систему принуждения

Як і раніше, скульптура розвивалася у двох взаємопов'язаних, але далеко не тотожних у духовних основах і основоположних мистецьких принципах, напрямах. В українській мистецькій культурі вона поширювалася насамперед у вигляді орнаментального декоративного різьблення; фігурна скульптура тут виступала хіба що спорадично, спроби ввести її у другій половині XVIII ст. до церковних інтер'єрів як на західноукраїнських землях, так і на Лівобережжі залишилися поодинокими епізодами. У мистецтві латинської традиції кругла скульптура, навпаки, домінувала однозначно, в середині XVIII ст. на короткий час навіть вийшовши на чільне місце в мистецькому житті.
Головним напрямом розвитку української скульптури залишалася вироблена від початку XVII ст. система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів. У ранніх пам'ятках середини століття іноді ще застосовують орнаментику пізньоманьєристичного зразка, як, наприклад, в іконостасах церкви Собору архангела Михаїла у Волі Висоцькій поблизу Жовкви (1655) чи святого Юра в Дрогобичі (1659). Царські врата першого з них продовжують іконографію наскрізно різьблених врат іконостаса львівської П'ятницької церкви. Цю традицію порушено введенням теми дерева Єссея, найраніший зразок якої дають врата іконостаса Стрітенського приділу Софійського собору 1689 p., а на західноукраїнських землях — каплиці Трьох святителів львівської Успенської церкви (1697). Останні належать одному з майстрів європейського культурного кола.
В останній чверті XVII ст. за піднесення жовківського мистецького середовища склався місцевий осередок сницарства. Першим його представником був Юрій Михалович, діяльність якого розгорталася в 60—90-х pp., проте достовірні роботи майстра не відомі.