Івану IV ще не виповнилося 17 років, а він уже вразив московський двір несподіваною вимогою проголосити його царем, тобто цезарем, як правителів Візантії. Цим кроком московський престол прирівнювався за значущістю до інших монархій Європи. Після вінчання на царство в 1547 р. (рис. 4) юний цар доклав чимало зусиль, щоб налагодити управління країною. Іван IV розумів, що в нього одного не вистачить знань і вмінь змінити ситуацію в державі. Тому він прислухався до порад свого найближчого оточення, яке об’єдналося у Вибрану раду.
Объяснение:
Вибрана рада, до якої входили бояри, дворяни та митрополит московський Макарій, провела реформи, що мали зміцнити царську владу й поліпшити управління царством. У 1549 р. вперше в історії Московської держави був скликаний станово-представницький орган держави — Земський собор. У такий б Вибрана рада за прикладом деяких західноєвропейських держав намагалася посилити центральну владу в царстві, спираючись на підтримку представників заможних верств населення. У 1550 р. Земський собор прийняв Судебник — новий збірник основних законів держави.
1). Причины восстания:
Тяжелейшее положение народа, крепостных крестьян, рабочих уральских заводов;Злоупотребление властью государственных чиновников;Отдаленность территории восстания от столиц, что рождало вседозволенность местных властей;Глубоко укоренившееся в русском обществе недоверие между государством и населением.2). Начало восстания - 1773 год, а конец - 1775 год;
3). Пугачев представился перед казаками как император Петр III Феодорович (выживший муж Екатерины II);
4). Оренбург не был взят Емельяном Пугачевым;
5). Пугачев объявил манифест от лица императора Петра III об освобождении от крепостнической зависимости крестьян и от уплаты налогов казаков;
6). Река Яик после восстания Екатерина II назвала Уралом, а яицкие казаки были смешаны с донскими казаками и казаками Запорожской Сечи.
