Каганат. 1. Тестовые задания открытой формы
1.1. Огузы в 965 г. в союзе с Киевской Русью разгромили
1.2. Огузы в борьбе с хазарами преследовали определенные цели: захватить богатые
пастбищами земли
установить контроль над торговыми путями,
проходившими через
1.3. BX в. территория от Сырдарьи до Кавказа называлась
1.4. Недовольство высокими налогами и политикой огузского джабгу было исполь-
вождями.
1.5. В начале XI в. держава огузов окончательно пала под ударами племен
1.6. Ослабленная глубокими внутренними противоречиями держава огузов пала,
и значительная масса огузов ушла в пределы
стешью.
зовано
2. Закрытые тестовые задания
2.1. В IX - начале XI вв. важную роль в политической и военной истории Евразии
играло государство
А) кыпчаков
D) найманов
В) карлуков
E) керейтов
C) огузов
2.2. В 985 г. огузский джабгу в союзе с киевским князем нанес поражение
A) Волжской Булгарии D) Византии
B) Хазарскому каганату E) черниговскому князю
C) печенегам
2.3. BX в. называлась «Огузской степью» территория от Сырдарьи до
А) Крыма
D) Приуралья
B) Кавказа
Е) Поволжья
C) Дона​

Объяснение:

Хатшепсу́т — женщина-фараон (1490/1489—1468 до н. э., 1479—1458 до н. э. или 1504—1482 до н. э.) Нового царства Древнего Египта из XVIII династии.

Царица Египта

Царица Египта

Хатшепсут

Известняковая сидячая статуя Хатшепсут в Метрополитен-музее, Нью-Йорк. Царица изображена без накладной бороды, но с символами власти фараона: головной убор немес, увенчанный царским уреем.

Известняковая сидячая статуя Хатшепсут в Метрополитен-музее, Нью-Йорк. Царица изображена без накладной бороды, но с символами власти фараона: головной убор немес, увенчанный царским уреем.

Династия

XVIII династия

Исторический период

Новое царство

Предшественник

Тутмос II

Преемник

Тутмос III

Хронология

1503—1483 (20 лет) — по Э. Ф. Венте, П. Пиччоне

1502—1482 (20 лет) — по Д. Редфорду

1498—1483 (15 лет) — по P.A.Clayton

1490—1468 (22 года) — по Э. Хорнунгу

1489—1469 (20 лет) — по Р. Паркеру

1479—1458 (21 год) — по Р. Крауссу

1479—1458/57 (21—22 года) — по Ю. фон Бекерату, S.Quirke

1479—1457 (22 года) — по K. A. Китчену, C.Aldred, J.Malek

1478—1458 (20 лет) — по N.Grimal, W.J.Murnane, F.Maruéjol

1473—1458 (15 лет) — по D.Arnold, J.Kinnaer, I.Shaw

1472—1457 (15 лет) — по A.M.Dodson

1471—1456 (15 лет) — по P.Vernus, J.Yoyotte

1467—1445 (22 года) — по В. Хельку

1466—1444 (22 года) — по Д. Ситеку

Отец

Тутмос I

Мать

Яхмос

Супруг

Тутмос II

Дети

Нефрура[1]

Захоронение

Долина Царей

Відродження виникло, по-перше, на ґрунті досягнень середньовічної цивілізації, зокрема, періоду пізнього середньовіччя, коли феодальне суспільство досягло найвищого розвитку і зазнало великих змін. У XIV—XV ст. відбувалося швидке піднесення економіки і культури міст, з'явилися нові технічні винаходи (друкарський верстат, компас, артилерія та ін.), розвинулося кораблебудування і мореплавство, зроблено великі географічні відкриття. На цей період припадає початок інтенсивного книгодрукування. У царині культури посилюється боротьба за звільнення філософської думки від догматів церкви, з'являються нові знання і течії, які не вкладалися в середньовічну філософсько-богословську систему.

Усі ці явища готували підґрунтя для прогресивного перевороту, яким і стало Відродження. Проте переворот не був універсальним, він не охоплював соціально-економічні чинники і в основах феодального ладу суттєво нічого не змінював.

Другим чинником, який відіграв величезну роль у становленні і розвитку культури Відродження, була античність. Звідси пішла і назва доби, її культурні діячі зуміли відродити античну спадщину і надати їй великого практичного значення.