На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це Китайська Народна Республіка (КНР), яка контролює територію материкового Китаю, Гонконг та Макао, а також Республіка Китай, яка володіє островами Тайвань, Мацу і Кіньмень.
Китай, або Хін[1] (кит. традиц.: 中國; спрощ.: 中国; піньїнь: zhōngguó, чжунго, «центральна країна») — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченнюДругої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світовихполітій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох, друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце в світі після США, а у кінці XX ст. вона перебувала на сьомому місці.
характерной для оседло - кочевого образа жизни. В нем определяющую роль играло скотоводство, в частности коневодство. Имело место наличие частной собственности на скот. Однако горные леса считались собственностью государства. Лошади были маленькими, коренастыми, с широкой мордой. Развитие коневодства у хунну позволяло им передвигаться на большие расстояния, в поисках более богатых травой лугов. Кормились они преимущественно мясо - молочной пищей. Всё поголовье скота содержалось на подножном корме.
Хунны так - же занимались охотой, даже с младенчества они учились сидя верхом на лошади стрелять из лука по мышам и лисицам. В зимний период они кормились за счет охоты.
Жили хунны в войлочных юртах, однако археологи находят и дома, построенные из глины, с земляным полом. В них имелась система отопления – дымоходы очагов, находившихся у стен жилища и обогревавшие их дома. Найденные орудия труда для размола зерна, свидетельствуют о развитии у них земледелия. У хуннов были развиты ремесла – изготовление из дерева каркасов для юрт. Пошив верхней одежды. Одежда была в основном из кожи и шерсти животных, которых они разводили. Кроме того, найдена форма для отливки сошников, сыродутные горны и другие свидетельства развия металлургии хунну на основе использования местных месторождений медных и железных руд. А так-же ювелирные украшения – подвески, ожерелья, серьги, что говорит о развитии «полихромного стиля» Среди других ремесел хунну следует отметить гончарное дело: разнообразная посуда хорошего качества, лощеная, украшена орнаментом. Глиняные кувшины, используемые в хозяйственных целях и т.д
