Конфлікт між Англією та її північноамериканськими колоніями зрештою призвів до відкритого протистояння та війни.
Восени 1773 р. до портів Америки рушили кораблі Ост-Індської компанії з чаєм. Тим часом “комітети зв`язку”, що здійснювали коордиеацію антианглійських виступів, фактично взяли владу в колоніях, примусили агентів Ост-Індської компанії відмовитися від вантажу. Проте бостонські агенти рішуче відмовилися виконати розпорядження комітету. Тоді бостонський комітет постановив заборонити вивантаження чаю, повідомивши про це англійський уряд і комітети інших міст. Упродовж 20 днів натовп у порту не дозволяв розвантажити кораблі. Зрештою, декілька чоловіків в одязі індіанців проникли на корабель і на очах натовпу викинули ящики з чаєм у море. В Англії “Бостонське чаювання” сприйняли як оголошення війни. Парламент ухвалив рішення закрити порт, відшкодувати збитки Ост-Індській компанії та передати управління колонією Массачусетс, де знаходився Бостон, головнокомандувачеві англійських військ в Америці генералові Хейджу. Англійські війська увійшли до Бостона. Англійська окупація паралізувала економічне життя міста й колонії. Одначе мешканці колонії вирішили йти до кінця. Законодавчі збори (конвент) Массачусетсу ухвалили низку рішень: Хейджа звільнили з посади; замість губернатора, якого призначав Лондон, було створено тимчасовий уряд; призначено скарбничого, якому сплачували податки. Збори винесли рішення про скликання континентального конгресу — зібрання представників колоній. Розпочалося створення збройних загонів (міліції), відбувалися перші сутички з англійцями. 2. Декларація незалежності. Перебіг воєнних дій Наприкінці 1774 р. зібрався І континентальний конгрес, який ухвалив рішення про бойкотування англійських товарів. ІІ континентальний конгрес (1775 р.), в умовах війни, що фактично розпочалася, перебрав функції центрального уряду, констатував стан війни і виніс рішення про організацію спільної армії колоній. На чолі армії став Джордж Вашингтон (1732—1799).Джордж Вашингтон був багатим віргінським плантатором, який раніше неодноразово брав участь у воєнних діях проти індіанців і французів та зажив слави полководця. В очах американців він був уособленням постаті, яка зможе вести тяжку та безкомпромісну боротьбу за незалежність Батьківщини. Про це свідчив навіть його зовнішній вигляд: обличчя з різкими, рішучими рисами, могутня фігура, впевненість у власних силах. Вирішальну роль у призначенні Вашингтона на посаду головнокомандувача відіграло й те, що він був заможною людиною, а більшість американців уважала, що тільки заможна людина може бути справді незалежною у своїх поглядах і діях
