Сообщение (или доклад) на тему крымская война (кратенький) ​

Правління ярославичів. повстання киян у 1068-1069 рр.згідно з батьківським заповітом, після смерті ярослава  мудрого старший влади у державі син ізяслав у 1054 р. посів київський престол, святослав отримав чернігівську землю, всеволод -переяславську, ігор і в'ячеслав - відповідно володимир-волинський і смоленськ. так починає утверджуватися удільна система володіння руськими землями. слабкість великокнязівської влади виявилася одразу ж, бо святослав і всеволод відмовлялися визнавати старшого брата володарем русько держави. не маючи сил протистояти їхньом; опору, ізяслав у цьому ж 1054 р. погодився ні спільне з братами іння руссю. так виниі тріумвірат ярославичів на чолі з ізяславом який правив країною майже 20 років. нова формі правління засвідчила послаблення центрально влади й посилення політичних центрів на міс цях. на основі традиційного територіальноп ядра русі - руської землі починають формува тися три князівства - київське, чернігівське і переяславське. старші брати порушили заповіт. спочатк; вони обмежили участь у державному житті мо лодших братів ігоря та в'ячеслава, а після їхньої смерті прибрали до рук їхні володіння несправедливо обділені родини молодших ярославичів затаїли образу і згодом почали активи; боротьбу за владу. вони та інші князі-сироти котрих позбавляли уділів, дістали назву ізгої. кожен із братів ярославичів прагнув насамперед задовольнити власні інтереси, мало дбаючи про державні справи. бояри не змогли своєчасно оці нити й загрози з боку половців (кипчаків) - войовничих кочівників, котрі потіснили печенігії і з'явилися на південних рубежах русі. улітку 1068 р. половці напали на русь. у битв на р. альті ізяслав, святослав і всеволод зазнали нищівної поразки. безпорадність яро славичів у захисті краю викликала гострі невдоволення киян. вони зібралися на віче і звернулися до великого князя з вимогою да ти зброю й коней для боротьби з половцями оскільки той відмовився, 15 вересня розпоча лося повстання. загони городян рушили до цен тру міста. перелякавшись, ізяслав і всеволо^ втекли, а кияни, звільнивши ув'язненого полоцького князя всеслава, проголосили його великим князем. однак новий володар русі не спромігся н зміцнити центральну владу, ні зберегти її зг собою. коли наступного року ізяслав підійшов з військом польського короля, всеслав утік до полоцька. кияни зібрали віче і, визнаючи свою провину, запросили ; святослава й всеволода на великокнязівський стіл. брати запропонували зайняти його ізяславу. той погодився, але поперед себе направив £о києва сина мстислава, котрий стратив 70 зачинщиків повстання, а шших осліпив. у травні 1069 р. до столиці вступив сам ізяслав; тріумвірат поновився.

1. Александр II официально занял престол 4 марта 1855 года.
2. В царствовании императора важную роль сыграли его личные качества, которые повлияли на ход истории. 3. В Москве родился последний император Александр II. 4. Настоящим праздником в семье стало рождение Александра II. 5. Молодой царевич был объявлен совершеннолетним 17 апреля 1834 года. 6. В честь наследника был назван драгоценный камень «александрит». 7. Драгоценный камень, названный в честь императора, обладает уникальным свойством изменять цвет от красного до зеленого. 8. Талисманом императора стал камень александрит, который отводил от него беду. 9. 1 марта 1881 года на императора было совершено первое покушение. 10. Император имел достаточно сложные отношения с отцом. 11. «Сдаю тебе команду, но, к сожалению, не в таком порядке, как желал, оставляя тебе много трудов и забот» — последние слова отца будущего императора. 12. Убежденным консерватором был Александр II до вступления на престол. 13. Крымская война поменяла идеологические мышления императора. 14. За продажу Аляски США обвиняли Александра II. 15. В собственность США Аляска перешла 30 марта 1867 года. 16. Смело назвать экспериментатором можно Александра II. 17. Свою жену Марию нежно любил Александр II. 18. Екатерина Долгорукая стала официальной женой императора. 19. В 1865 году зародился роман между Екатериной и Александром. 20. В 1866 году император предложил руку и сердце своей будущей жене.