Да

чому регуляторне планування міст з'явилося в 16 столітті​

Объяснение:

упродовж 17 першої половини 18 століття чисельність населення Європи постійно зростала середня щільність населення Європи до 30-35 осіб на 1 км квадратний що складало приблизно третину від сучасного дорівнює середня тривалість життя людини складала 35 років що не впливає наявність людей які досягли похилого віку у чоловіків умирали у віці 40-60 років жінок 20 40 років пов'язано це було з відсутністю медичної до нехтування елементарних правил гігієни жахливі санітарні умови основними містах сприяли поширенню хвороб і епідемій у 16 першій половині 17 століття окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми в населенні Європи від епідемії від голоду державні років пожежі міста Європи та встановили 10 20% населення вони були невеликими 30-35 тис мешканців відокремленим від навколишнього світу старовинними мурами з вузькими вуличками проте існування міста велетні велетні міста була осередком до тексту шукав кращу долю. європейська Кухня: людина 18 століття що змінили світ психологічну стравоходу проте заходом життя стало легшим. щонайперше на столі привертали увагу величезна кількість м'яса час обіду на стіну подавали до 10 видів страв із м'яса. протягом принаймні 150 релігійних культів риби ставала головною їжею людини. У селян харчування скромніше але в них з'явились теж багато продуктів.

В ночь с 14 на 15 августа 1947 г. президент Индийского национального конгресса Джавахарлал Неру, выступая перед Учредительным собранием, заявил: «Много лет назад мы встретились с судьбой, теперь настало время выполнить наши обещания… Наше будущее будет непростым и нелегким… Служение Индии означает служение миллионам людей, которые страдают. Оно означает ликвидацию нищеты и невежества, болезней, неравенства возможностей… И поэтому мы должны работать, трудиться, много трудиться, чтобы воплотить наши мечты в действительность. Эти мечты нужны Индии и всему миру, так как все страны и народы сегодня настолько зависят друг от друга, что не могут даже представить свою жизнь в изоляции»[683].После этого члены Учредительного собрания поклялись посвятить себя «служению Индии и ее народу, чтобы эта древняя земля заняла свое законное и почетное место в мире и внесла свой весомый добровольный вклад в укрепление мира на земле и благополучие человечества»[684]. После принятия клятвы председатель собрания Раджендра Прасад объявил, что Учредительное собрание приняло на себя полномочия управлять Индией.Затем была одобрена резолюция, в соответствии с которой Луис Маунтбэттен приглашался стать генерал-губернатором – конституционным главой доминиона Индия. Вслед за этим главный судья Индии принял присягу генерал-губернатора, а тот, в свою очередь, утвердил Джавахарлала Неру в должности премьер-министра страны.В своем обращении к Учредительному собранию Маунтбэттен, в частности, сказал: «С сегодняшнего дня я являюсь конституционным генерал-губернатором и хотел бы просить считать меня одним из вас, как человека, полностью посвятившего себя защите интересов Индии». Маунтбэттен особо отметил вклад Ганди в достижение независимости: «В этот исторический час мы не должны забывать все то, что Индия должна Махатме Ганди – архитектору ее свободы при ненасилия»[685]. Маунтбэттен оставался генерал-губернатором до 21 июня 1948 г., когда его сменил на этом посту Чакраварти Раджагопалачари.